Українська енергосистема отримає 530-535 мегават балансуючих потужностей вже до кінця 2025 року, проте для повноцінного балансування необхідно щонайменше втричі більше – 1,5 гігавата. Так ситуацію з будівництвом великих «батарейок» для The Page прокоментував Вадим Уткін, радник генерального директора ДТЕК ВДЕ.«До кінця цього року в енергосистемі з’явиться 530–535 МВт «батарей». На найближчі три роки наш прогноз – 1,5 ГВт, але навіть цього замало для повноцінного балансування системи атом + ВДЕ, – зазначає Вадим Уткін. За його словами, драйверами виступають приватні інвестори. – У нас це будують за приватні кошти. Проєкти вже фінансують і українські банки. Перший портфель ми закривали консорціумом із локальних банків».
Україна входить у новий опалювальний сезон із досвідом трьох років системних атак на енергетику — і з більш чіткою стратегією, ніж будь-коли. Як країна трансформує енергетику ві «ремонту після атак» до побудови гнучкої, низьковуглецевої та децентралізованої енергосистеми, Михайло Бубнов, генеральний директор компанії «Schneider Electric Україна»,
Жером Беттон де Сез, міжнародний технічний експерт з європейської реконструкції та інтеграції, радник заступника міністра енергетики, і Вадим Уткін, радник генерального директора ДТЕК ВДЕ, розповіли на конференції «Стійкість через інновації: роль зберігання енергії у відновленні України», організованою Франко-українською торгово-промисловою палатою.
Сховища енергії дають енергосистемі гнучкість, а тому є критичними для України
Компанія DTEK стала першою в Україні, що системно взялась за сховища енергії (BESS – Battery Energy Storage System). Перший побудований об’єкт BESS у Енергодарі компанія втратила через російську окупацію ще у 2022 році. Проте на сьогодні ДТЕК ВДЕ розгорнула 200 МВт потужності зі стандартною тривалістю 2 години (тобто 400 МВт·год) на 6 локаціях.«Мережа — одна з найскладніших «машин», створених людьми. Ми маємо не лише балансувати «адекватність» (достатність генерації), а й забезпечити гнучкість — здатність слідувати за попитом, який не є «пласким», – пояснює Вадим Уткін.
За його словами, майбутнє енергетики України визначатиметься тандемом «атом + ВДЕ».
Атомна енергетика дає базове навантаження, а акумуляція – потрібну гнучкість для сонця й вітру. Постачальником комплексних рішень для DTEK є Fluence — «tier-1-вендор не з Азії», що важливо з точки зору кібербезпеки критичної інфраструктури.
Страхування воєнних ризиків майже не працює в енергетиці
Об’єктивною перешкодою для нових проєктів є відсутність масового й працюючого інструмента war-insurance, тобто страхування воєнних ризиків.
Банкам потрібні прогнозовані довгі доходи, а балансуючі потужності «торгуються» на коротких сегментах. До того ж постає питання страхування воєнних ризиків (war-insurance). Актив не завжди можна фізично захистити від ракет, але його можна фінансово застрахувати. Ці інструменти мають стати стандартом, впевнений представник DTEK Renewables.«Буде страховка воєнних ризиків – будуть і проєкти. Іі будуватиметься не лише «вітер» [наприклад, Тилігульська ВЕС – The Page]. Пропозиції по змінах в законодавство лежать в Раді із минулого літа. Програм небагато, а комерційне покриття — дуже дороге», – пояснює Уткін.
Чому для стійкості енергетики важливі технічні деталі
Швидке масштабування BESS (Battery Energy Storage System – тих самих великих «батарейок») упирається не лише у фінанси, а й у готовність мережі приймати гнучкі потужності.
Роль міжнародних постачальників не обмежується продажем обладнання. Вони займаються проектуванням, інтеграцією й сервісом. Треба забезпечити зв’язок між Energy Storage і мережею: налагодити комутацію, захист, системи керування. На великих об’єктах ДТЕК вже працюють рішення з цифрових підстанцій, які готові до тиражування.
Як енергетика України наближається до європейського ринку
Механіка об’єднаного з Європою ринку електроенергії напряму впливає на окупність гнучких активів і ВДЕ.
Так, після приєднання до PICASSO – європейської платформи спільної закупівлі резервів – Україна зможе купувати й продавати резерви сусідам, підвищуючи стійкість системи.
Не менш важливим є так званий redispatching – оперативний перерозподіл в потужностей в енергосистемі для її балансування і управління перевантаженнями в мережі.«Країна більше не є однорідною з точки зору мережевих обмежень. Батареї слід ставити в «больові вузли».
Умовний Харків отримає більше користі від локального сховища, ніж від потужностей, які побудовані за сотні кілометрів», – пояснює Вадим Уткін.
Гнучкість енергосистеми не зводиться лише до світла«У ЄС близько 40% енергоспоживання — це тепло. Суміш рішень — від когенерації на деревних відходах до геотермії — критична для зниження витрат і декарбонізації», — наголосив Жером Беттон де Сез, відповідаючи на запитання бізнесу про когенерацію на деревині.
Що робити бізнесу до зими: рецепт «за можливості»«Незалежно від сценаріїв ворога, якщо дозволяють фінанси, ставте «за лічильником» – дахову СЕС + батарею на кілька годин», – радить Уткін.
Навіть акумулятори на 100 кВт в парі з сонячними панелями дозволять пережити від 10 годин до доби простою, поки оператори відновлюють мережу.«Ціни на модулі та батареї поки найнижчі за 2025 рік. Це вікно можливостей для приватних інвестицій у стійкість», – додає він.
Від ремонтів до стійкості енергоринку
Енергетики України вже переорієнтувалися зі звичних ремонтів і відновлення пошкодженого обладнання на будівництво гнучкої енергосистеми.
- стійкість зими 2025-2026 років буде базуватися на накопичувачах, резервних потужностях і децентралізованій генерації;
- країна поступово інтегрується до європейських правил ринку: market coupling, TEN-E, RED III, незалежний регулятор;
- сам енергоринок запроваджує тонкі налаштування для регуляції;
- і залишається надія на залучення зовнішнього фінансування«Стійкість України – у поєднанні інженерії, ринку та міжнародного партнерства», — підсумував Михайло Бубнов.
