Український малий бізнес стоїть на порозі наймасштабнішої трансформації за останні десятиліття. Уряд схвалив і направив до Верховної Ради пакет із чотирьох податкових законопроєктів, який формально позиціонується як спрощення адміністрування, але насправді закладає фундамент під глобальне введення ПДВ для платників єдиного податку. У детальному аналізі на YouTube-каналі «YANKIV — ФОП, податки та суди» адвокат Богдан Янків наголошує: ця ініціатива є однією з ключових умов для отримання Україною траншу від Європейського Союзу в розмірі 1,4 млрд євро, а її активне просування збіглося з візитом місії МВФ.Попередні застереження про те, що реформа передчасна, більше не діють, оскільки влада закрила три ключові прогалини, які раніше заважали її старту.У процесі з'явилися чіткі відповідальні особи: у міністерстві фінансів напрям веде заступниця міністра Світлана Воробей, а в Державній податковій службі за цифровий блок відповідає заступник голови Ігор Панченко. Синхронна робота двох відомств означає, що Мінфін готує законодавчу базу, поки ДПС технічно адаптує Електронний кабінет під нові вимоги.
Законопроєкт про удосконалення адміністрування ПДВ створює технічний каркас для майбутньої великої реформи. Він охоплює чотири принципові нововведення:Перехід на квартальну звітність: ФОП-платники ПДВ подаватимуть декларацію 4 рази на рік замість 12. Проте строки реєстрації податкових накладних залишаються щомісячними. Передзаповнення декларацій кабінетом ДПС: податкова автоматично формуватиме документи на основі даних касових апаратів. Для цього чек РРО повинен містити повну номенклатуру товару, код УКТ ЗЕД, ставку ПДВ та податковий номер покупця. Помилка алгоритму кабінету не звільняє підприємця від відповідальності та штрафів. Підвищення порогу перевірок: межу для позапланової перевірки при відшкодуванні ПДВ підняли зі 100 тис. грн до 1 млн грн. За даними аналізу ДПС, майже тисяча перевірок на суми до 100 тис. грн давала лише 1,6% ефективного результату. Спрощення зведених накладних: зведені податкові накладні на неплатників ПДВ дозволять складати один раз на місяць без вимоги про безперервний характер постачань.Введення ПДВ є лише частиною масштабного перегляду спрощеної системи оподаткування.
У міністерстві фінансів розробляють окремий законопроєкт про об'єднання другої та третьої груп ФОП із запровадженням диференційованих ставок єдиного податку залежно від виду діяльності (КВЕД) та обороту.За основу беруть польську модель оподаткування аналогів ФОП:Торгівля та ритейл, гастрономія: 3%; Виробництво та будівництво: 5,5%; Сфера послуг: 8,5%; IT-сектор та окремі послуги: 12%; Спеціалізовані професії: до 17%.Очікується, що українська градація ставок працюватиме за схожою логікою протягом найближчих 1,5–2 років.У поданому урядовому законопроєкті немає жодних згадок про оборот у 4 млн грн, після якого підприємець нібито зобов'язаний ставати платником ПДВ. Штучно стримувати оборот бізнесу до цієї позначки поточного року немає жодного сенсу.Офіційні законопроєктні ініціативи з конкретними цифрами очікуються навесні 2027 року. Реальний орієнтовний календар реформи виглядає так:З 1 січня 2028 року: ПДВ для ФОП-спрощенців стане обов'язковим, але діятиме річний адаптаційний період без штрафів за помилки. З 1 січня 2029 року: реформа запрацює у повному обсязі із застосуванням усіх штрафних санкцій.Зважаючи на складність голосування податкових ініціатив у Верховній Раді та можливе затягування розгляду депутатами, ці строки можуть коригуватися.Покрокова розбудова технічної бази свідчить про те, що введення ПДВ для спрощеної системи є неминучим процесом. Головний крок, який бізнес має зробити вже сьогодні — це наведення ладу в первинній документації. Підприємцям необхідно сформувати чіткий товарний ланцюг, щоб реалізовувати через РРО виключно той товар, який має офіційне підтвердження закупівлі.
