Близько 300 працівників брухтозаготівельної галузі з різних регіонів України вийшли на акцію протесту поблизу Офісу Президента в Києві. Головна вимога — скасувати нульову експортну квоту на брухт чорних металів через критичне падіння внутрішнього попиту та фактичну зупинку закупівель сировини металургійними заводами.
Зупинка заводів та обвал цін на сировину
За словами координатора акції, директора з розвитку бізнесу ТОВ «Міртен» Миколи Климовича, після першого протесту 26 серпня закупівельні ціни з боку заводів були додатково знижені приблизно на 500 грн за тонну. Сьогодні вони майже на 25% поступаються економічно обґрунтованим ринковим показникам.
Проблема загострюється через фізичну відсутність збуту. На початку вересня закупівля брухту найбільшими підприємствами фактично зупинена або скорочена до мінімуму. Через наслідки російських атак та дефіцит електроенергії компанії «Інтерпайп» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 18 серпня припинили закупівлі.
Група «Метінвест» ще до останніх атак скоротила вересневі обсяги на 40%, а після ракетного удару по комбінату «Каметсталь» у Кам’янському,
який повністю зупинив виробничі процеси, споживання брухту цим підприємством також припинилося.«Це вже не захист внутрішнього ринку. Це пастка, в яку держава власноруч загнала цілу галузь. На внутрішньому ринку стрімко накопичується профіцит брухту, тоді як заготівельні підприємства дедалі більше втрачають можливість реалізувати вже зібрану сировину», — зазначив Климович.
Наслідки нульової квоти та втрата робочих місць
Нульову квоту на експорт брухту уряд запровадив на 2026 рік, щоб стимулювати внутрішню переробку. Проте, за даними асоціації УАВтормет, за січень-липень 2026 року обсяги заготівлі скоротилися на 25,3% — з 1,18 млн до 0,88 млн тонн. Внутрішнє споживання також зменшилося з 0,87 млн до 0,83 млн тонн.
Ціновий розрив між внутрішнім і зовнішніми ринками досяг 180–200 євро за тонну. За оцінкою галузі, через закриття майданчиків уже скорочено близько 1–1,2 тис. працівників. Понад 70% учасників ринку — це невеликі підприємства та ФОПи, де працює по 3–5 осіб, і саме вони першими припиняють діяльність через брак оборотних коштів.
Низька рентабельність призводить до того,
що метал після розбору завалів або на стихійних звалищах залишається лежати. Постраждалі від російських атак підприємства змушені власним коштом розчищати території, хоча раніше могли продавати цей метал.
Ризики для оборонної промисловості та звернення до Зеленського
Організатори протесту наголошують, що через відсутність збуту небезпечні металеві відходи та стружка накопичуються на територіях підприємств оборонно-промислового комплексу, що загрожує швидкості виробництва продукції для фронту.
Окрім того, держава втрачає колосальні кошти. У 2025 році експорт брухту приніс $131,9 млн валютної виручки, тоді як у 2026-му це джерело втрачено. Через падіння ділової активності втрати податків становлять близько 200–250 млн грн щомісяця (1,6–2 млрд грн за вісім місяців), а компанія «Укрзалізниця» може недоотримати до 1 млрд грн доходів.
Учасники ринку передали колективне звернення до Президента Володимира Зеленського. Вони вимагають:
- доручити уряду невідкладно розглянути звернення галузі;
- ініціювати міжвідомчий аудит наслідків нульової експортної квоти;
- внести зміни до постанови Кабміну №1795 та дозволити вільний експорт надлишків брухту;
- провести робочу зустріч за участю Офісу Президента, уряду та представників заготівельного ринку.
