Про це заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва розповіла в інтерв’ю YouTube-каналу «Переговорка». У Мінцифри пояснюють необхідність змін тим, що після легалізації азартних ігор у 2020 році суміжне законодавство не було синхронізоване, через що окремі правила досі суперечать одне одному.
За словами Денікеєвої, для завершення реформи необхідно комплексно оновити три блоки законодавства.
Перший – базовий закон, який регулює організацію та проведення азартних ігор. Другий – норми Податкового кодексу щодо оподаткування грального бізнесу. Третій – законодавство про державні лотереї.
Проблема з податковими правилами тягнеться фактично від моменту легалізації ринку. Законопроєкт №2713-д, який має врегулювати оподаткування доходів від азартних ігор та лотерей, був зареєстрований ще у червні 2020 року. Станом на вересень 2026-го він досі перебуває у Верховній Раді та знову включений до порядку денного.
Мінцифри хоче залучити великих міжнародних операторівЩе одним показником успішності реформи Денікеєва назвала появу на українському ринку міжнародних гральних компаній.
За її словами, за шість років після легалізації азартних ігор жоден великий міжнародний оператор не вийшов на український ринок.
Денікеєва вважає, що держава має створити умови як для іноземних інвесторів, так і для українських компаній із прозорою структурою власності.
«Я дуже хочу побачити в Україні іноземних інвесторів та українські компанії з прозорою структурою власності, де зрозуміло, хто насправді стоїть за бізнесом».
За її словами, однією з нинішніх проблем галузі залишається ситуація, коли реальні бенефіціари грального бізнесу можуть залишатися непублічними.
Мінцифри вже заявляло про намір змінити правила для лотерей так, щоб відкрити ринок для іноземних операторів та залучити інвестиції. Зокрема, відомство пропонує у перспективі продавати ліцензії через електронні аукціони.
Ліцензії хочуть перевести у ДіюЩе один напрям реформи – цифровізація видачі ліцензій.
Мінцифри вже готує можливість подавати заяви на ліцензії для казино, букмекерської діяльності, залів гральних автоматів, онлайн-покеру та інших видів грального бізнесу через портал Дія.
Система має автоматично підтягувати частину інформації з державних реєстрів,
зокрема дані про компанію, її власників та кінцевих бенефіціарів. Рішення про видачу ліцензії або відмову заявник отримуватиме онлайн.
При цьому повністю автоматизоване ліцензування поки не працює. Денікеєва раніше пояснювала, що кінцева мета – система, яка ухвалюватиме рішення за чіткими критеріями без ручного втручання посадовця. Для цього необхідно змінити чинний закон.
У Мінцифри розраховують, що цифровізація зменшить людський фактор і, відповідно, корупційні ризики при видачі ліцензій.
Скільки гральний бізнес платить до бюджетуДенікеєва заявила, що легальний сектор азартних ігор уже став помітною частиною економіки, однак значна частина ринку продовжує працювати в тіні.
Її слова про майже 17 млрд грн податків підтверджуються офіційною статистикою PlayCity. За даними агентства, у 2025 році легальний сектор азартних ігор сплатив до державного бюджету майже 17 млрд грн податків. Ще понад 1,7 млрд грн держава отримала від гральних ліцензій.
Для порівняння, у 2021 році податкові надходження від галузі становили трохи більше 200 млн грн. Мінцифри оцінює зростання фіскального ефекту за п’ять років більш ніж у 80 разів.
Водночас ці цифри стосуються саме легального сегмента і не означають, що весь український ринок азартних ігор уже виведений з тіні.
За перший рік роботи нового регулятора було заблоковано понад 3,5 тисячі нелегальних сайтів з азартними іграми та видалено понад 500 акаунтів у соцмережах, які незаконно їх рекламували.
Що вже змінилося після ліквідації КРАІЛНинішня реформа почалася після ухвалення наприкінці 2024 року закону №4116-IX, який передбачив зміну системи державного регулювання азартних ігор та посилив заходи проти лудоманії.
У лютому 2025 року Кабмін передав формування державної політики у сфері азартних ігор і лотерей Міністерству цифрової трансформації. Замість колишньої Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей створили агентство PlayCity.
У 2025 році Мінцифри також затвердило принципи відповідальної гри, які набули чинності у жовтні. Вони передбачають обмеження стимулювання гравців, принцип самообмеження та інші механізми запобігання ігровій залежності.
У серпні 2026 року уряд окремо схвалив стратегію боротьби з лудоманією до 2035 року. Серед запланованих кроків – використання автоматизованого аналізу ігрової активності,
розвиток державної системи онлайн-моніторингу, цифрові інструменти самодіагностики та посилення блокування нелегальних гральних ресурсів.
Лотерейний ринок уже почали перезапускатиОкремі зміни у сфері лотерей уже відбулися.
У 2025 році держава вперше більш ніж за 12 років відновила їх ліцензування. За підсумками конкурсу визначили трьох операторів, які мають працювати за новими правилами.
Вони повинні вести електронну звітність, а лотерейні білети й термінали мають отримати унікальні QR-коди, що дають змогу перевірити їх легальність.
У 2025 році бюджет отримав від ліцензування операторів лотерей понад 72 млн грн.
Проте у Мінцифри вважають нинішні правила лише перехідним етапом і говорять про необхідність повноцінного оновлення закону про державні лотереї.
Якою є мета реформиУ Мінцифри наголошують, що метою змін не є збільшення кількості людей, які грають в азартні ігри.
Завданням реформи відомство називає переведення вже існуючого ринку в легальний сектор, прозорість власників компаній, контроль за фінансовими потоками, скорочення нелегального сегмента та посилення захисту гравців.
Окремим критерієм успіху Денікеєва називає ухвалення узгоджених змін до профільного, податкового та лотерейного законодавства. Поки цей законодавчий пакет повністю не ухвалений, говорити про завершення реформи передчасно.
Читайте нас у Telegram
