Восени 2026 року в Україні склалася загрозлива ситуація — бюджетних ресурсів не вистачає для фінансування поточних витрат, а надходження коштів від міжнародних донорів заблоковано. Адже Україна не виконує низку вимог, зокрема щодо ухвалення важливих законопроєктів.
У зв’язку з цим в інформаційному просторі все частіше лунають припущення, що Україна може вдатися до емісійного фінансування держбюджету. Редакція The Page звернулася за коментарем безпосередньо до Національного банку України, щоб з’ясувати, наскільки взагалі у 2026 році можливий такий сценарій і як його уникнути.
Що таке емісійне фінансування та чому про нього згадали у 2026 році
Емісійне фінансування дефіциту бюджету — це процес, коли центральний банк викуповує державні облігації (ОВДП) в уряду, створюючи нові, не забезпечені економічним зростанням гроші для покриття видатків держави. Простими словами, це називають ввімкненням друкарського верстата, що друкує нові банкноти.
Україна вже проходила цей шлях у 2022 році, коли після початку повномасштабного вторгнення НБУ вимушено спрямував на покриття бюджетного дефіциту 400 млрд грн.
Попри те, що це допомогло закрити критичні потреби армії та соціальної сфери на початку війни, наслідки виявилися важкими: сплеск інфляції, яка за підсумками року сягнула майже 27%, суттєвий тиск на курс гривні, який Нацбанк був змушений зафіксувати.
В наступні роки попри продовження великої війни цей механізм більше не застосовувався. Проте, про ризик розгортання негативних процесів 10 вересня застеріг міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, переконуючи депутатів проголосувати за необхідні для розблокування донорських коштів законопроєкти.«Я просто хотів, щоб колеги розуміли наслідки. Тобто тут питання не в тому, що ми щось, можливо, затримуємо [виплати зарплат, пенсій тощо]. Затримка викличе певне соціальне збурення, і внаслідок соціального збурення будуть інші кроки і дії, — наголосив Марченко. — Тобто ми не виключаємо можливості монетарного фінансування бюджету. Відповідно, і девальвації гривні, і інфляції, і всі інші негативні наслідки. Тобто це теж треба розуміти: сидіти і чекати,
поки прийдуть гроші, ми не зможемо. На шалений соціальний тиск ми будемо реагувати відповідно — з відповідною втратою будь-якої можливості спілкуватися з міжнародними кредиторами».
Він додав, що кредитування МВФ стане неможливим при емісійному фінансуванні держбюджету. Адже це буде прямим порушенням умов фонду на доданок до інших невиконаних зобов’язань, як-от скасування пільги зі сплати ПДВ для посилок з-за кордону.
Реакція НБУ: чому емісія залишається «фінансуванням останньої надії»
У Національному банку України тим часом повернення до практики 2022 року наразі не розглядають як реалістичний план дій.«Емісійне фінансування — це не базова опція покриття бюджетних потреб і навіть не альтернативна. Це фінансування останньої надії, коли інші варіанти відсутні. Зараз її розглядати потреби немає. У бюджетах міжнародних партнерів є заплановане фінансування для України. Отримати його цілком можливо — потрібно ухвалити законопроєкти та продовжувати реформи. Це під силу і уряду, і парламенту», — відповіли у Нацбанку у відповідь на запит The Page.
У разі появи додаткових бюджетних потреб у Нацбанку радять не забувати про внутрішній борговий ринок.
Йдеться насамперед про облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — ключовий інструмент залучення внутрішніх ресурсів, який завдяки вигідній дохідності та відсутності оподаткування став популярним у тому числі серед широкого кола громадян.«Збільшення роловеру до 100%, тоді як чинний бюджет передбачає лише близько 80%, могло б забезпечити близько 100 млрд грн додаткового фінансування», — зазначають в НБУ.
Тобто, якщо роловер становитиме 100%, це означатиме, що Мінфін зможе повністю перерозмістити погашені борги і залучити стільки ж грошей, скільки сплатив за попередніми випусками.
В НБУ нагадали, що у жовтні регулятор має оновити макроекономічний прогноз, зокрема й оцінку офіційного фінансування. Вона враховуватиме як динаміку ситуації з виконанням взятих Україною зобов’язань, так і результати перемовин із партнерами.
Чому гроші партнерів зависли через парламент
Ключовою перепоною для залучення пільгового донорського фінансування залишається затримка із голосуванням у Верховній Раді. Попри гостру потребу ухвалити низку зобов'язань, парламент зробив паузу до жовтня.
Голова Бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа у нещодавньому допису у фейсбуці наголошує, що від виконання вимог партнерів напряму залежить надходження $4,26 млрд макрофінансової допомоги від ЄС, які вже закладені на покриття поточних видатків.«Бюджетний комітет втретє рекомендував Раді запустити незалежний конкурс до Рахункової палати. Разом із законом про оподаткування посилок від цієї постанови залежить отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС, — зауважила Підласа. — Минулого пленарного тижня Рада ухвалила в цілому лише один законопроєкт-зобов'язання — про сек'юритизацію та облігації з покриттям (№15172) для залучення $1 млрд від Світового банку. Водночас ще по 8 проєктах є прогрес лише у першому читанні, але гроші приходять тільки після остаточного ухвалення та підписання законів».
Таким чином, питання про розблокування міжнародних грошей має вирішитися у парламенті лише у жовтні. А поки уряд змушений ставити на паузу й відтермінувати фінансування низки бюджетних видатків на кінець року.
