Понад 1600 об’єктів під ударами: Шмигаль назвав втрати енергетики

Унаслідок систематичних російських атак в Україні пошкоджено 1613 енергетичних об’єктів, а лише протягом минулої зими енергосистема втратила 9 ГВт генеруючих потужностей. Для закупівлі нового обладнання та ремонтів Україна планує до кінця 2026 року залучити понад €400 млн через Фонд підтримки енергетики. Повний текст заяви оприлюднений в офіційному Telegram-каналі Дениса Шмигаля, інформує «Комерсант Український»

Про масштаби руйнувань заявив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль під час заходу високого рівня на полях 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН.

За його словами, російські війська продовжують систематично атакувати електростанції, підстанції, мережі та інші об’єкти, від яких залежить життєдіяльність країни.

Скільки енергетичних об’єктів пошкодила РосіяВід початку масштабної кампанії ударів російські атаки пошкодили 1613 об’єктів української енергетичної інфраструктури

Йдеться про різні складники енергосистеми, зокрема:

• теплові та гідроелектростанції;
• об’єкти генерації електроенергії;
• магістральні підстанції;
• розподільчі мережі;
• високовольтні лінії електропередачі;
• трансформаторне обладнання;
• газову інфраструктуру;
• об’єкти тепло- та електропостачання.

Точний розподіл 1613 пошкоджених об’єктів за типами у заяві Шмигаля не наведено.

Частину обладнання могли пошкоджувати повторно після попередніх ремонтів.

Міністр наголосив, що забезпечення стабільної роботи енергосистеми потрібне не лише для побутових споживачів. Від електропостачання залежать промисловість, транспорт, зв’язок, водоканали, лікарні та функціонування державних установ.

Чи означає це нові відключення світлаНаведені Шмигалем дані демонструють масштаби накопичених руйнувань, але самі собою не є оголошенням нових графіків відключень.

Необхідність обмежувати електроспоживання залежатиме від кількох чинників:

• нових російських атак;
• темпів ремонту пошкоджених об’єктів;
• температури повітря;
• рівня споживання електроенергії;
• доступної потужності атомної, теплової, гідро- та відновлюваної генерації;
• можливості імпортувати електроенергію з Європи;
• стану магістральних і розподільчих мереж;
• наявності резервного обладнання.

Інформацію про застосування аварійних чи погодинних відключень споживачам варто перевіряти на офіційних ресурсах Укренерго та місцевих операторів системи розподілу.

Понад €400 млн хочуть залучити до кінця рокуОдним із головних інструментів міжнародної допомоги залишається Фонд підтримки енергетики України.

До кінця 2026 року Україна планує мобілізувати через нього понад €400 млн Кошти необхідні для придбання енергетичного обладнання та проведення аварійно-відновлювальних робіт.

«Фонд підтримки енергетики України залишається одним із ключових інструментів перетворення міжнародної підтримки на конкретне обладнання й ремонтні роботи. Наша найближча мета — мобілізувати понад 400 млн євро до кінця 2026 року», — заявив Денис Шмигаль.

Раніше під час зустрічі Координаційної групи G7+ у Парижі він повідомляв, що з липня до фонду вже надійшло понад €218 млн. Водночас Україні необхідно залучати нові внески для підготовки до опалювального сезону та відновлення пошкоджених потужностей.

На що витрачають кошти Фонду підтримки енергетикиФонд підтримки енергетики створили у квітні 2022 року за спільної ініціативи України та Європейської комісії. Його роботу координує Секретаріат Енергетичного співтовариства.

За залучені кошти можуть закуповувати:

• силові трансформатори;
• генератори;
• мобільні котельні;
• кабелі та комплектувальні;
• обладнання для підстанцій;
• системи накопичення енергії;
• ремонтні матеріали;
• спеціалізовану техніку;
• устаткування для тепло- та газопостачання;
• резервні джерела живлення.

Міжнародні внески перетворюються на конкретні закупівлі відповідно до потреб українських енергетичних компаній.

Фонд також допомагає швидше знаходити обладнання, сумісне з українськими мережами.

Україна хоче не лише відновити стару енергосистемуЗа словами Шмигаля, завдання України полягає не в тому, щоб просто повернути енергетичну систему до стану, який існував до російських атак.

Уряд планує розвивати більш стійку модель, яка передбачатиме:

• децентралізовану генерацію;
• розосередження виробничих потужностей;
• будівництво невеликих газових установок;
• розвиток когенерації;
• збільшення кількості систем накопичення енергії;
• фізичний захист енергетичних об’єктів;
• модернізацію мереж;
• подальшу інтеграцію з енергосистемою ЄС.

Розподілена генерація має зменшити залежність громад і підприємств від окремих великих електростанцій. Вивести з ладу одночасно велику кількість малих об’єктів складніше, ніж одну велику станцію.

«Підтримка енергетичного сектору України — це не лише заміна пошкодженого обладнання. Це інвестиція у більш стійку, децентралізовану, ефективну та європейську енергетичну систему», — наголосив міністр.

Навіть швидке відновлення пошкодженого обладнання не гарантує його безпеки під час наступних атак. Росія може повторно завдавати ударів по вже відремонтованих об’єктах.

Під час зустрічі G7+ Шмигаль також закликав партнерів посилити українську протиповітряну оборону, оскільки без захисту неба відновлене обладнання знову залишається під загрозою російських ударів.

Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури