Цінники в українських магазинах невдовзі зміняться. За урядовими прогнозами, базовий продуктовий кошик додасть у ціні близько 3%. Як розповів міністр агрополітики Тарас Висоцький в інтерв'ю Новини.LIVE це не штучне накручування, а наслідок цілком об'єктивних процесів.
Головний рушій здорожчання - нова логістика. Торговельні мережі більше не можуть покладатися на гігантські бази, адже це надто ризиковано. Ритейл масово дробить запаси, переходячи на десятки невеликих приміщень. З погляду безпеки це єдиний правильний шлях. Але економіка рахує інакше: більше складів означає складніші маршрути, купу додаткових вантажівок, перевитрати на пальне та розширення штату працівників. Саме ця вимушена децентралізація і формує згадані 3% націнки.
Енергетика залишається другою серйозною загрозою. Якщо світло знову вимикатимуть, супермаркети та виробництва запустять генератори. Усі кіловати автономного живлення автоматично ляжуть у вартість продуктів на полицях. Ситуація ускладнюється ціною палива. Висоцький наголошує, що порівняно з періодами минулих блекаутів прайс на дизель зріс на 40–60%.
Щоб пом'якшити удар по гаманцях споживачів, експерти пропонують фінансові компенсатори. Аналітик Олексій Кущ радить знизити ПДВ на соціально значущі товари до 5–8%. Схожа ідея вже трансформувалася у парламентський законопроєкт №16069. Згідно з документом, ставку ПДВ на базові харчі пропонують опустити до 5%, а для ліків - з нинішніх 7% до 5%.
Якщо ініціативу ухвалять, знижений податок охопить найнеобхідніше:
- хліб та борошно;
- молоко;
- курячі яйця;
- овочі й фрукти;
- соняшникову олію;
- крупи.
Розпорошення товарів по дрібних складах дійсно рятує міста від локальних дефіцитів і порожніх полиць, проте неминуче розганяє собівартість. За таких умов саме ухвалення податкових пільг може стати тим дієвим інструментом, який втримає ціни на продовольство в адекватних межах.
