Після російського удару бізнесу доводиться рахувати не лише прямі збитки через знищені товари, обладнання та склади. Додаткові податкові проблеми можуть виникнути через списання активів, втрату документів, ПДВ та зруйновану нерухомість.
Про це у колонці для NV Бізнес пише Єгор Синицин, партнер і керівник практики оподаткування та трансфертного ціноутворення консалтингової компанії EBS.
Після знищення складу компанії необхідно провести інвентаризацію та встановити, яке майно було знищене, пошкоджене або залишилося придатним до використання.
Читайте також:
Після ворожих ударів по ТРЦ. Бізнес розповів, як почувається під час війни «Насамперед компанії необхідно відновити картину того, що перебувало на складі в момент удару», — зазначив Синицин.
Для цього самих лише фото та відео недостатньо. Знадобляться документи комісії, акти списання, матеріали ДСНС і поліції та інші підтвердження.
У разі знищення основних засобів унаслідок форс-мажору ПДВ може не нараховуватися. Щодо товарів під час воєнного або надзвичайного стану також діє спеціальна норма ПКУ: товари, знищені через обставини непереборної сили,
не вважаються використаними в негосподарській діяльності, тому компенсуючі зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Водночас, зазначає Синицин, позиція податкової залишається досить фіскальною.
«Податкові органи допускають можливість ненарахування ПДВ лише за умови отримання індивідуального сертифіката ТПП», — нагадав він.
Сам факт знищення майна внаслідок обстрілу також необхідно підтвердити документально.
Якщо разом зі складом згоріли первинні документи, про це необхідно повідомити податкову службу протягом п’яти днів. Після цього компанія має 90 календарних днів на їх відновлення.
«П’ять днів після удару — дуже короткий термін для бізнесу, який у цей час зайнятий питаннями персоналу, облаштуванням на новому місці, інвентаризацією, роботою з клієнтами та логістикою», — зазначив Синицин.
Документи можна відновити через контрагентів, банки, митницю, електронний кабінет та внутрішні системи компанії.
Існує ризик і щодо податку на нерухомість. Навіть зруйнований склад може й надалі враховуватися для цілей оподаткування. Інформацію про пошкоджений або знищений об'єкт необхідно внести до Реєстру пошкодженого та знищеного майна й відобразити зміни в податковій звітності.
Якщо після удару компанія фізично не може виконувати податкові обов’язки, вона може скористатися спеціальною процедурою підтвердження неможливості подання звітності. Однак самого факту обстрілу недостатньо — необхідно довести, що саме його наслідки завадили виконати конкретне податкове зобов’язання.
За словами Синицина, відкладати податкові питання після атаки небезпечно.
«Деякі терміни не чекатимуть», — наголосив він.
Наслідком зволікання можуть стати донарахування податків, штрафи та витрати на податкові спори — на додачу до прямих збитків від самого удару.
Раніше повідомлялося, що в ніч на 5 серпня 2026 року в Києві та області внаслідок російського удару загинули 17 людей, а 28 ракет не було збито.
Складський комплекс Rozetka у Броварах знищено, і він не підлягає відновленню.
Втрачено одне з найбільших виробництв. Росія завдала удару по складах і заводу Епіцентру.
Російський удар зруйнував сортувальний центр Нової пошти в Києві.
Росія завдала удару одразу по двох розподільчих центрах Сільпо — загинули шестеро співробітників.
Агресор повністю знищив логістичний комплекс із товарами Puma .
Унаслідок атаки РФ було знищено логістичний комплекс під Києвом, зокрема — головний склад Intertop .
Російський удар зруйнував склад із продукцією Bosch в Україні.
Співвласник Rozetka оцінив збитки від російської атаки на складський комплекс компанії у Броварах.
Логістичний центр Novus зруйновано, і він повністю припинив роботу.
Після російських ударів у ніч на 5 серпня збитки таких компаній, як Rozetka, Епіцентр і Нова пошта обчислюються мільярдами доларів для кожної з них.
Вартість розподільчого центру компанії Rozetka під Києвом, зруйнованого внаслідок російського удару в ніч на 5 серпня, становила 70 млн доларів. Крім того, Rozetka скорочує штат після знищення складу в Броварах.
За останніми даними, 11 великих компаній постраждали від російського удару в ніч на 5 серпня.
28 серпня 2026 року міністр аграрної політики України Тарас Висоцький повідомив, що Росія знищила близько 90% логістики продуктових мереж
З 31 серпня по 6 вересня:
Унаслідок ворожої атаки пошкоджено склад Auchan
Російські війська атакували термінал Нової пошти в Одеській області.
У Києві через удар РФ
виникла пожежа на складі в Погребах
Росія атакувала склад мережі Varus на Київщині ; компанія повідомила про можливі затримки поставок і тимчасову відсутність окремих товарів.
У Києві атаковано розподільчий центр Dnipro-M
Російські військові знищили розподільчий центр магазинів Аврора на Київщині.
Росія атакувала балістикою залізничне депо Укрзалізниці.
Завод в Ірпені , відновлений після російських обстрілів 2022 року, знову зупинив виробництво.
На цьому тлі міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький визнав, що продукти можуть подорожчати однак, за його словами, зростання цін не буде критичним.
Також повідомлялося, що під час ворожого обстрілу Києва та області було уражено склади в Бучанському та Бориспільському районах
Російський дрон атакував завод Coca-Cola на Київщині.
Крім того, Росія завдала удару по найбільшому фармацевтичному складу України — Біокон. Також двічі за один день Росія вдарила по складу фармацевтичної компанії Teva
28 серпня 2026 року міністр аграрної політики України Тарас Висоцький заявив, що Росія знищила близько 90% логістики продуктових мереж
