Українська економіка втрачає близько $45 млн за кожну годину ракетної тривоги, під час якої підприємства припиняють роботу через необхідність відправляти працівників до укриттів.
Таку оцінку міністра економіки та екології України Олександра Кравченка наводить The Guardian.
Тривалість повітряних тривог в окремі дні може сягати 10 годин, через що значна частина економічної активності фактично призупиняється. Особливо гостро проблема постала через використання Росією нових реактивних безпілотників, швидкість яких скорочує час для реагування на загрозу.
За словами Кравченка, швидкість розвитку Росією таких ударних систем виявилася одним із факторів, масштаб впливу якого на економічну діяльність було складно передбачити заздалегідь.
Частина підприємств продовжує працювати під час тривогПонад половина українських підприємств, за словами міністра, продовжувала роботу під час так званого «жовтого» рівня тривоги.
Однак такий режим не означає відсутності безпосередньої загрози. The Guardian звертає увагу на удар російського реактивного безпілотника по будівлі Національної академії наук у центрі Києва,
який стався під час «жовтої» тривоги. Внаслідок атаки загинули дві людини, які на той момент залишалися всередині будівлі.
Необхідність балансувати між безпекою працівників та продовженням виробничих процесів стає дедалі серйознішою проблемою для підприємств, особливо в умовах тривалих або повторних повітряних тривог.
За оцінкою у $45 млн на годину, навіть кілька годин вимушеної зупинки роботи означають для економіки втрати, які можуть обчислюватися сотнями мільйонів доларів.
Російські атаки завдали близько $10 млрд збитків за рікОкремою проблемою залишаються прямі руйнування підприємств та інфраструктури.
За оцінкою міністра, лише протягом 2026 року російські атаки завдали основним засобам збитків приблизно на $10 млрд.
Серед об’єктів, які зазнали ударів, — металургійні підприємства, складські комплекси, логістична інфраструктура та центри обробки даних.
Додатковий тиск на економіку створює ситуація у Чорному морі. Російські дії суттєво ускладнюють роботу українських портів, через які традиційно проходить значна частина експорту країни, що впливає не лише на підприємства-експортери,
а й на валютні надходження та бюджет.
Україна шукає додаткове зовнішнє фінансуванняНа тлі зростання економічних втрат Україна веде переговори щодо додаткової фінансової підтримки з Європейським Союзом, Японією, Канадою та Великою Британією.
Одним із можливих варіантів є дострокове надання частини кредитного фінансування, яке партнери планували виділити Україні наступного року.
Потреба у додаткових ресурсах зростає через одночасний вплив кількох факторів: необхідність фінансувати оборону та соціальні видатки, втрати підприємств від повітряних тривог, прямі руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, а також проблеми з експортною логістикою.
За таких умов тривалі повітряні тривоги стають не лише безпековим, а й масштабним економічним фактором: навіть за відсутності прямого влучання підприємства можуть втрачати години роботи, зупиняти виробничі процеси та відкладати виконання замовлень.
