Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі, яка забезпечує роботу української економіки. Під атаками опиняються промислові підприємства, склади, логістичні центри, дата центри, залізниця, автозаправні станції та порти.
Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian заявив, що повітряні тривоги, через які працівники змушені залишати робочі місця та прямувати до укриттів, коштують Україні близько $45 млн за кожну годину зупинки бізнесу.
«Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», - сказав міністр. За його словами, у Києві сирени іноді звучать до 10 годин на добу.
Міністерство економіки оцінює збитки основним фондам України від російських атак у 2026 році приблизно у $10 млрд. Це близько 4,7% ВВП України, який у 2025 році становив $214,2 млрд.
Керівниця «Українського форуму» при лондонському аналітичному центрі Chatham House Орися Луцевич назвала економіку головною мішенню у війні на виснаження. За її словами, нинішня російська кампанія спрямована на завдання максимального економічного збитку.
Окремою проблемою для України стали нові реактивні дрони.
Кравченко заявив, що українська сторона не очікувала, наскільки швидко Росія розробить такі безпілотники та почне використовувати їх для атак на різні цілі.
Через російські удари зупинилися три найбільші сталеливарні заводи України. ArcelorMittal після чотирьох бомбардувань за п’ять тижнів вирішила закрити завод і розташоване поруч родовище залізної руди, пояснивши це небезпекою та економічною недоцільністю подальшої роботи.
Керівник апарату генерального директора компанії «Метінвест» Олександр Водовиц заявив Financial Times, що «сталеливарної промисловості більше немає». За його словами, російські військові завдавали прицільних ракетних ударів по доменних печах.
Удари також припали на транспортну та логістичну інфраструктуру. Серед цілей були склади «Нової пошти» та залізниця. З початку повномасштабної війни було уражено понад 500 локомотивів, понад 60% із них протягом останніх восьми місяців.
У серпні та вересні російські атаки пошкодили або знищили склади й логістичні центри основних мереж супермаркетів, зокрема «Сільпо», АТБ, Novus та «Фора». У Києві та інших містах після цього вперше від початку війни почали з’являтися порожні полиці.
Щоб зменшити економічні втрати, українська влада запровадила дворівневу систему оповіщення. «Червоний» рівень попереджає про загрозу ракетного удару та передбачає необхідність пройти в укриття. «Жовтий» рівень застосовується у разі загрози атаки дронів і дозволяє частині підприємств продовжувати роботу.
За словами Кравченка, під час «жовтих» тривог продовжують працювати понад половина компаній. Водночас цей рівень не гарантує безпеки. У понеділок реактивний дрон влучив у будівлю Національної академії наук у центрі Києва під час «жовтої» тривоги.
Російські удари також зачепили дата центри та об’єкти інтернет провайдерів. Через це в Києві виникали проблеми зі зв’язком. Водночас, за словами міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук, значних перебоїв у роботі інтернету та цифрових сервісів вдалося уникнути завдяки механізмам резервування.
«Десятки наших телекомунікаційних і дата центрів були зруйновані, але цифрові сервіси продовжують працювати, і це результат наших величезних зусиль із забезпечення такої стійкості», - сказала Ферчук Reuters.
За її словами,
дата центри та інші об’єкти телекомунікаційної інфраструктури зараз переносять під землю.
Кравченко також повідомив, що уряд обговорює можливість дозволити більшій кількості приватних компаній купувати системи протиповітряної оборони України. Водночас він зауважив, що підприємства не можуть повністю захиститися від російських ракет і дронів.
Російські атаки посилили навантаження на державні фінанси України. За словами Кравченка, уряд скоротив бюджетний дефіцит із $27 млрд до $20 млрд завдяки скороченню видатків та пошуку додаткових внутрішніх резервів.
Україна нині шукає додаткову фінансову підтримку в ЄС, Японії, Канаді та Великій Британії, зокрема розглядаючи можливість залучення частини кредитів, запланованих на наступний рік.
«Ведеться дуже активна робота з усіма нашими міжнародними партнерами, щоб отримати додаткові джерела фінансування», - сказав Кравченко.
За його словами, бюджетний дефіцит пов’язаний зі зниженням державних доходів та зростанням вартості ведення війни. Він також заявив, що уряд працює над проблемою корупції та сприйняттям України міжнародними партнерами.
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік оцінюються у $52,6 млрд. Наразі забезпечено близько $20 млрд, повідомив Кравченко.
