Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця за шкалою, де від 0 до 50 оцінки є негативними, а від 50 до 100 – позитивними, у вересні 2026 року знизився до 48,2 з 48,3 місяцем раніше та 50,4 – роком раніше.
"Подальше погіршення безпекової ситуації, руйнування об'єктів логістики, виробництва та складських приміщень, зростання витрат підприємств через здорожчання цін на пальне, обмежена внутрішня пропозиція товарів і послуг, дефіцит кваліфікованих кадрів, а також незначне посилення курсових очікувань стримували економічну активність підприємств", –пояснив такий результат НБУ на своєму сайті.
Він додав, що позитивними чинниками були стабільна ситуація з енергопостачанням, високий урожай і розбудова нових логістичних маршрутів.
Серед іншого підприємства промисловості відновили позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки пожвавленню ситуації в переробній промисловості та стабільній ситуації в енергетиці: секторальний індекс у вересні становив 51,0 проти 47,3 у серпні цього року та 49,1 у вересні минулого року. На відміну від попереднього місяця промисловці очікували на збільшення обсягів виготовленої продукції та нових замовлень на продукцію,
у тому числі експортних. Також очікувалося збільшення обсягу запасів сировини та матеріалів. Натомість збереглися стримані оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва (невиконаних замовлень) та залишків готової продукції.
Підприємства будівництва після шести місяців позитивних настроїв стримано оцінили свою поточну ділову активність, зважаючи на призупинення державного фінансування на відновлення доріг та інфраструктури, сезонність будівельних робіт і збільшення витрат: секторальний індекс у вересні опустився до 48,8 з 50,7 у серпні та 50,0 у вересні 2025 року. У Нацбанку вважають, що будівельники й надалі були налаштовані на збільшення обсягів будівництва, нових замовлень і закупівлі сировини та матеріалів, хоча й повільнішими темпами. Респонденти очікували на сповільнення темпів зростання обсягу закупівлі послуг підрядників на тлі подальшого здорожчання їхньої вартості. Водночас пом'якшилися стримані оцінки щодо доступності підрядників.
Підприємства торгівлі мали найстриманіші серед опитаних секторів очікування щодо своєї поточної діяльності з огляду на подальші руйнування складських комплексів,
а також високовартісну та складну логістику: секторальний індекс у вересні впав до 45,9 з 47,5 у серпні цього року та 54,0 у вересні 2025 року. Торговельні компанії очікували на подальше зменшення обсягів товарообороту та закупівлі товарів для продажу, а також запасів / залишків товарів для продажу. Респонденти були налаштовані на подальше зниження торговельної маржі.
Підприємства сфери послуг також стриманіше оцінили результати своєї діяльності, зважаючи на подальше руйнування логістики та складської інфраструктури, здорожчання пального, а також дефіцит кваліфікованих кадрів: секторальний індекс у вересні становив 47,3 порівняно з 49,5 у серпні та 49,4 у вересні 2025 року. Респонденти оцінили обсяг наданих послуг на рівні попереднього місяця, водночас, на відміну від серпня, були налаштовані на зменшення обсягу нових замовлень та обсягу наданих послуг у процесі виконання.
"Більшість респондентів усіх секторів очікували на пришвидшення темпів зростання як закупівельних цін / цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також вартості товарів,
закуплених для продажу", – додав НБУ.
Він також констатував, що ситуація на ринку праці залишається неоднозначною: лише будівельники й надалі очікували на збільшення загальної чисельності працівників, натомість підприємства інших секторів були налаштовані на скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг.
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 3 до 22 вересня 2026 року. У ньому взяли участь 588 підприємств. Серед опитаних підприємств 43,0% – компанії промисловості, 25,9% – сфери послуг, 24,7% – торгівлі, 6,5% – будівництва; 31,6% респондентів – великі підприємства, 29,1% – середні, 39,3% – малі. 34,5% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 8,2% – лише експортні операції, 18,5% – лише імпортні операції, 38,8% – не здійснюють зовнішньоекономічних операцій.
