Дев'ять із десяти опитаних українських підприємств уже зазнали наслідків російських атак на склади та логістичну інфраструктуру або вважають ризик реальним. Проблема посилюється через дефіцит складських площ: від початку повномасштабної війни Україна втратила близько 2,1 млн кв. м складів.
Про це йдеться у дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій «Підтримка бізнесом заходів політики стійкості логістики». Опитування 465 підприємств проводили з 17 до 31 серпня 2026 року за підтримки Center for International Private Enterprise.
Як атаки рф на логістику впливають на бізнес у 2026
Безпосередніх втрат через пошкоджене майно або знищені товари зазнали 7% підприємств. Значно більше компаній відчули непрямі наслідки ударів.
Результати опитування:
- 7% зазнали прямих втрат;
- 41% постраждали через зриви постачання та зростання цін;
- 43% поки уникли наслідків, але вважають ризик реальним.«Тобто лише кожне десяте підприємство може сказати, що атаки на логістику його не стосуються. Це пояснює, чому наслідки атак відчуває набагато ширше коло компаній,
ніж ті, чиї склади безпосередньо постраждали: удар по одному логістичному вузлу розходиться ланцюгом постачання далеко за його межі. Найсильніше це б'є по витратах», — зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Значний вплив на ціни сировини та ресурсів відзначили 44% підприємств, на вартість транспортування — 43%. Проблеми з постачанням клієнтам і строками доставки відчули 37-38%, зі зберіганням продукції та доступністю сировини — 31-33%.
Якщо врахувати також помірний вплив, то за кожним із шести досліджених аспектів наслідки відчувають 87-91% компаній. Ланцюги постачання переважно продовжують працювати, але підтримувати їх стає дедалі дорожче. Раніше експерти оцінювали, що перебудова логістики може додати до цін 7-12% на окремі товари.
Чого бізнес чекає від держави після атак рф восени 2026
Найбільшу підтримку серед запропонованих державних заходів отримали компенсації та страхування воєнних ризиків — їх підтримують 80% підприємств. Фінансову допомогу для відновлення після атак, фізичний захист складів і збереження операційної спроможності підтримують по 78%.
Коли підприємствам запропонували обрати лише три найбільш нагальні заходи, пріоритети розподілилися так:
- 38% — компенсації та страхування воєнних ризиків;
- 35% — фізичний захист складів;
- 32% — фінансова підтримка для відновлення, зокрема пільгові кредити та відтермінування податків.
Серед 213 підприємств, які вже постраждали прямо або опосередковано, фізичний захист складів критично важливим назвали 44%. Серед інших компаній таких 30%.
Регіональні відмінності також значні. У Центрі фізичний захист критично важливим вважають 44% підприємств, а компенсації — 34%. На Сході показники становлять відповідно 57% і 54%. На Заході та Півночі компенсації випереджають фізичний захист на 15-17 процентних пунктів.
Підприємства вже самостійно адаптуються до ризиків. Вони розосереджують запаси між кількома локаціями та регіонами, орендують додаткові майданчики, створюють запаси критичної сировини, шукають альтернативних постачальників і маршрути та обмежують публічну інформацію про розташування складів.«Окремі компанії частину запасів зберігають за кордоном», — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
ІЕД рекомендує державі зберегти серед пріоритетів компенсації та страхування воєнних ризиків, фізичний захист складів і фінансову підтримку відновлення. Кабмін уже розширив компенсації за пошкоджене майно бізнесу, однак ІЕД також пропонує спростити фіксацію збитків, посилити інструменти для малого та середнього бізнесу та переглянути ліміти страхового покриття.
