Полная труба: в каком состоянии украинская ГТС и стоит ли переживать за транзит в Европу

Недавно под Киевом произошла авария, которая раскрыла слабые места украинской ГТС. Достаточно ли средств выделяется на модернизацию «труб» и что будет с транзитом газа в Европу? (укр)

Українська газотранспортна система заявляє про наміри перетворитися у потужний газовий хаб для Європи, але стан газопроводів залишає бажати кращого.

Більшість магістральних труб має вік 40-50 років, а нещодавня аварія в Чабанах змушує замислитися щодо майбутнього транзитного потенціалу країни.

Чи зможе українська ГТС виграти конкуренцію в інших газопроводів, які набагато новіші та сучасніші за нашу розгалужену, але застарілу газотранспортну магістраль?

Газовий хаб — міф чи реальність?

За даними Міненерго, Україна входить в опалювальний сезон 2020/2021 із рекордними запасами палива. Зокрема, у підземних сховищах накопичилося 27,8 млрд кубів газу, що становить 136,5% проти відповідного періоду минулого року.

Ресурсів має вистачити не тільки для забезпечення країни, але й продажу блакитного палива за кордон. Так, за словами голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва, великі запаси дозволять експортувати газ до Євросоюзу.

«У нас зараз половина газу в підземних сховищах не є власністю «Нафтогазу», що є рекордно високим показником. Понад 13 мільярдів кубометрів належать приватним компаніям», — зауважив керівник «Нафтогазу».

Нарощуються також і можливості української ГТС, як транспортного газового хабу. Все більше європейських компаній використовує наші підземні газові сховища для збереження та накопичення блакитного палива для зимового споживання.

Нещодавно Молдова заявила, що буде зберігати газ в українських сховищах. Протягом жовтня-листопада планується закачати близько 100 млн кубометрів молдавського газу в українські ПСГ.

За даними «Нафтогазу», з 13 млрд кубометрів, що накопичено в підземних газосховищах, приблизно 10 млрд кубометрів знаходяться в режимі митного складу, тобто вони були поставлені в Україну, але не розмитнені. Цілком вірогідно, що власники газу планують повертати його в країни Європи з настанням опалювального сезону.

Однак попри непогані перспективи наших підземних сховищ, які дійсно можуть стати справжнім газовим хабом, транзитний потенціал нашої газотранспортної системи поступово втрачається.

За 9 місяців цього року транзит через Україну впав на 40% — до 40 млрд кубометрів. Ключова причина скорочення обсягів – запуск нових газопроводів в обхід України. Головний транзитер – Росія все більше використовує інші маршрути. «Газпром» всіляко переконує своїх європейських покупців, що українська ГТС не надійна і застаріла, а газ краще буде постачатися через нові труби Північного та Турецького потоку.

Тож наша газотранспортна система має переконувати не лише Росію, але й Західну Європу щодо доцільності використання саме України для транзиту газу.

Транзит під загрозою?

Однак успішне виконання експортних та транзитних планів залежить від того, як Україна забезпечить транспортні умови і чи не буде аварій на магістральних газопроводах. Нажаль, напередодні початку опалювального сезону сталася неприємна ситуація.

15 вересня в районі населеного пункту Чабани Васильківського району Київської області внаслідок розгерметизації відбувся вибух ділянки газопроводу, який веде до Європи.

За попередніми даними розслідування спеціальної комісії, розгерметизація відбулася внаслідок невідповідної якості зварного з’єднання,

допущеного під час будівництва газогону.

Оператор ГТС, який керує цими газопроводами, повідомив, що вже передбачив заходи, щоб унеможливити виникнення подібних інцидентів.

«Плануємо розпочати програму будівництва додаткових камер пуску/прийому діагностичних поршнів, оскільки є частина магістральних газогонів, проектом будівництва яких не передбачалася можливість проведення внутрішньотрубної діагностики.

Протягом серпня-вересня ми проводили пілотний проект з дистанційного зондування поверхні над газопроводами безпілотними літальними апаратами з метою пошуку місць потенційних витоків. Якщо тестові польоти підтвердять заявлену ефективність такого обладнання, ми однозначно розширимо спектр діагностики лінійної частини ГТС додатковим інноваційним методом», — зазначив головний інженер Оператора ГТС Юрій Зябченко.

Не встигли залагодити трубопровід під Чабанами, як на Луганщині деяким ділянкам газопроводу стали загрожувати масштабні пожежі, які охопили область. 2 жовтня була обмежена подача газу на дві ГРС – Сиротино та Смоляниново, що знаходяться поблизу міста Сєвєродонецьк Луганської області,

яке є епіцентром стихійного лиха.

Небезпека українським трубам надходить як із середини, так і ззовні, а от чи здатна наша застаріла ГТС владнати ці проблеми та виклики?

З перших вуст Oilpoint вирішив звернутися за коментарем до Леоніда Уніговського — голови Експертної Ради з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу, аби він дав незалежну оцінку стану газотранспортної системи України. Також ми поспілкувалися із головою «Оператора ГТС» Сергієм Макогоном.

— Чи побільшало останнім часом аварій на основних ділянках і чи загрожує це транзиту? — Їх не стає більше, ніж загальне середнє значення по роках. Інформація про кількість аварій закрита і треба мати дозвіл на її отримання, але поки що ситуація по фактичним аваріям, в тому числі по розгерметизаціям, по частоті не збільшується.

Але варто пам’ятати, що будь-яка аварія небезпечна, аварія в Чабанах могла закінчитися вибухами і пожежею. Цей випадок – ще одна причина подивитися на систему і подумати, що нам треба зробити, аби все функціонувало ефективно.

На жаль, з 2014 року в ремонт і модернізацію газотранспортної системи вкладався мінімум,

вкладалося жахливо мало грошей. І зараз, коли в Оператора є гроші, він має надолужити цю проблему.

— Скільки потрібно коштів, щоб модернізувати всю систему української ГТС? — Не хочу помилятися в цифрах, тому точної суми сказати не можу, але думаю, що тільки для першочергових робіт потрібно виділити близько 6-7 млрд гривень. Точну суму краще запитати безпосередньо у «Оператора ГТС».

— Чи фінансуються Оператором роботи із моніторингу ситуації щодо безпеки у ГТС?

— У мене була зустріч з гендиректором Оператора ГТС Сергієм Макогоном і з головним інженером Юрієм Зябченком і вони запевнили, що вкладається достатньо, як у моніторинг, так у ремонт і модернізацію. Тому думаю, що робота із моніторингу безпеки транспортування ведеться.

Що мене хвилює, так це стан контролю, який називається внутрішньотрубна діагностика. Останній раз ця діагностика проводилася у 2011 році. Це недопустимо. Зараз дійсно оператор намагається щось зробити, але оголошені два тендери нажаль закінчилося нічим. Тендери не відбулися.

В системі ГТС 47% труб експлуатується більше, ніж 50 років. Тому треба ретельно доглядати за цим господарством,

і це робить Оператор, але вже другий тендер по внутрішньотрубній діагностиці закінчився нічим. За європейськими стандартами треба робити діагностику не менше, ніж через 7-8 років. А в нас є трубопроводи, де остання внутрішньотрубна діагностика проводилась в 2007 році, тобто 13 років тому.

— Які маршрути чи ділянки є найбільш небезпечними?

— Я не готовий сказати по маршрутах, треба робити комплексний огляд. Крім внутрішньотрубної діагностики є ще зовнішній контроль, контроль витоків, тобто це багато операцій, а не одна. Але, на мій погляд, найбільш важлива внутрішньотрубна діагностика, і вона дає найбільш повну картину.

Є також така структура як «Техдіагногаз». Вона має контролювати газопроводи і вони це роблять засобами фізичного контролю, намагаються дослідити надійність і контролювати їх. Тому питання по ділянкам скоріше до них.

— Через зменшення обсягів транспортування виникає проблема рентабельності багатьох маршрутів ГТС. Що має робити Оператор для оптимізації своїх ділянок без втрати ефективності та соціальної функції із забезпечення газом населення?  — Це комплексна процедура.

Наскільки я знаю, оператор цими проблемами займається. В них є певні документи і проекти щодо оптимізації. Десятирічний план реконструкції газотранспортної системи був поданий регулятору, здається, ще минулого року. Але ця проблема багатопрофільна.

Є проблеми утилізації певних труб і проблеми підвищення ефективності газоперекачувальних агрегатів. Є проблема переведення невеличких населених пунктів і місць, до яких йшли труби, на  скраплений газ. Є варіанти завантаження наших труб іншими видами продукту, окрім природнього газу, але це має бути державна програма.

— Ваш прогноз щодо початку опалювального сезону, наскільки ГТС готова до нього? — Гадаю, що Оператор ГТС зараз має достатньо коштів, щоб подбати про надійність і ефективність цієї системи. Дуже важливо, що ці гроші в них є і вони можуть їх витрачати на продуктивні заходи для забезпечення надійності і ефективності роботи ГТС. Думаю, що система буде підготовлена нормальним чином до зими і опалювального сезону.

На запитання Oilpoint також відповів гендиректор «Оператора ГТС» Сергій Макогон.

— Нещодавно під Чабанами сталася аварія на газопроводі.

Чи є у Оператора попередні підсумки моніторингу загального аварійного стану магістральних труб? Які ділянки ви вважаєте найбільш зношеними? Як на стані труб відобразиться початок опалювального сезону?

— Основним щоденним завданням нашого 11-тисячного колективу є забезпечення безаварійної роботи ГТС, і ми самі зацікавлені у всебічному розслідуванні. Тому була створена комісія, і ми чекаємо остаточних висновків і пропозицій щодо вдосконалення наших процесів діагностики.

Ми залучили фахівців з інших організацій і активно працюємо. Повною мірою проводяться всі необхідні планові та позапланові роботи, постійно проводиться необхідна діагностика і технічне обслуговування ГТС. У 2020 році на ці цілі планується витратити понад 2,2 млрд гривень, в 2021 році ця сума буде значно збільшена.

ГТС повністю готова до нового опалювального сезону. На жаль, природа нашого бізнесу пов’язана з підвищеною небезпекою, але ми докладаємо максимум зусиль, щоб не допустити виникнення аварійних ситуацій.

— «Газпром» замовив у «Нафтогазу» додаткові потужності для транзиту газу територією України в жовтні.

Чи дасть це можливість збільшити транзит газу територією України в цьому році?

— Після впровадження в Україні норм європейського енергетичного законодавства будь-який замовник може вільно докупити вільні потужності української ГТС на прозорих і недискримінаційних умовах. Ми готові здійснити додатковий транзит з РФ в ЄС, оскільки зараз потужності української ГТС завантажені на 40%.

На жаль, інші постачальники газу, крім «Газпрому», не можуть отримати доступ до експортних газопроводів у РФ, в іншому випадку українська ГТС була б ще більш затребувана. Що стосується цього року, то не думаю, що транзит перевищить 55 млрд кубів, хоча «Газпром» згідно з договором буде зобов’язаний оплатити за 65 млрд кубів.

— Україна разом з Німеччиною розробляють ідею транспортування водню в Європу за допомогою української ГТС. Чи планує оператор ГТС розробити план модернізації трубопроводів для того, аби транспортувати безпечну суміш водню?

— Ми уважно вивчаємо розвиток водневої тематики в Європі і готові брати активну участь в даному процесі. ОГТСУ вже став членом Водневого Альянсу,

і всередині компанії ми аналізуємо можливості використання ГТС для транспортування водню. Але ці дослідження займуть певний час, оскільки ми зобов’язані гарантувати безпеку експлуатації української ГТС.

— Потужності ГТС активно використовують західні газові компанії, в тому числі для закачування свого газу в українські підземні газосховища. Чи потребуються зі сторони Оператора додаткові інвестиції для перетворення української ГТС в газовий хаб? Яке переобладнання необхідно зробити в такому випадку?

— Українська ГТС – одна з найпотужніших в Європі. Свого часу через Україну йшли 100% поставок газу з РФ в ЄС. Тому наша ГТС має унікальні додаткові потужності. Ми активно розширюємо лінійку можливостей і продуктів для колег з ЄС. Наше завдання – максимально залучити міжнародних партнерів для використання української ГТС.

Зараз основні обмеження для використання цих потужностей існують в основному на стороні суміжних держав, оскільки їхні системи були розраховані для роботи «зі сходу на захід» і зараз потрібна їхня модернізація для роботи в зворотному напрямку.

Наприклад,

наразі з Польщі ми можемо з нашого боку приймати до 6,6 млрд кубів, але польська сторона може подати тільки до 1,5 млрд кубів. Зараз там проводяться роботи по розширенню ГТС, що дозволить вирішити цю проблему вже до кінця 2021 року.

Аналогічна ситуація в Угорщині, де ми спільно працюємо над створенням гарантованих потужностей з постачання газу з Угорщини в Україну. Скоро почне діяти СПГ-термінал в Хорватії, і такі гарантовані потужності потрібні для організації поставок газу з терміналу в Україну.

Зараз наше основне завдання – провести модернізацію 10 ключових компресорних станцій для організації транспортування газу всередині України для гарантування безперебійної поставки газу всім споживачам України при оптимальних витратах. Всього в капітальне будівництво ми плануємо інвестувати понад 40 млрд гривень протягом наступних 10 років.