Президент «Энергоатома» Петр Котин: Конечный потребитель не может напрямую купить у нас электроэнергию

В интервью Oilpoint президент «Энергоатома» рассказал, почему компания с дисконтом продает электроэнергию трейдерам Ахметова и Коломойского, пойдет ли НАЭК путем «Нафтогаза» в трейдинге и об ответственных за кризис неплатежей. (укр)

Виробник половини електроенергії в країні закінчує рік семимільярдним збитком та непогашеним боргом перед ним в 23 млрд гривень.

Ці цифри прийнято списувати на поточну модель ринку. Відповідно до неї «Енергоатом» зобов’язаний продавати половину своєї електроенергії за пільговим тарифом населенню по 1 копійці за кіловат в рамках ПСО. Другу половину — на так званому вільному ринку. З цих двох статей і складається бюджет підприємства.

На період запису інтерв’ю президент НАЕК очікував, що Уряд запровадить нову модель ринку. З 1 січня сподівання «Енергоатому» виправдаються. Однак, лише частково. Замість обіцяних 35 копійок за кВт-год НАЕК отримав підвищення до 15-ти. При такій ціні на головного виробника електроенергії чекає фінансовий дефіцит у понад 4 млрд гривень за три місяці дії «нового» ПСО.

В Кабміні обіцяють, що збільшення тарифу матиме своє продовження,

але поточна версія не вирішує проблем «Енергоатому».

Якщо перша стаття доходу в руках Кабміну, то друга — частково НАЕК. Останні півроку держпідприємство продає електроенергію через біржу в переважній більшості трейдерам олігархів Коломойського та Ахметова. В «Енергоатому» є своє пояснення цьому.

В інтерв’ю Oilpoint т.в.о президента «Енергоатому» Петро Котін розповів про підготовку позову до РФ за вкрадене майно в Криму, коли чекати на перше вивезення відпрацьованого палива до Централізованого сховища, які варіанти підвищення тарифу для населення розглядають в Кабміні та що заважає кінцевому споживачу купувати електроенергію напряму у компанії.

Про задачі від Офісу президента, неефективність попередників та невигідний контракт у «спадок» від Недашковського

— Хто запропонував вам посаду президента «Енергоатому»?

— Мій попередник Павло Павлишин написав заяву на звільнення. На той момент в.о. міністра енергетики Віталій Шубін подзвонив мені і сказав, що мою кандидатуру розглядають на цю посаду.

— Які цілі перед вами ставили в Офісі президента?

— На зустрічі президент поставив мені завдання зробити історію успіху «Енергоатому» — показати,

як державне підприємство старого типу перетворюється на сучасну європейську конкурентоспроможну компанію.

Крім того, ми докладно обговорювали мою кандидатуру: попередній досвід, зв’язки, матеріальне становище тощо.

— І про які зв’язки ви розповідали?

— Я рівновіддалений від усіх груп впливу. Можливо, через це мене і призначили на цю посаду.

— Якщо керівництво змінюється, то це означає, що попереднім були незадоволені. Ви вже знайшли підтвердження того, що попереднє керівництво працювало неефективно?

— Ми бачимо прорахунки попередніх команд: проводимо розслідування, в тому числі щодо проекту Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). НАБУ оголосило підозру за статтею розкрадання державних коштів за участю одного з головних фігурантів (керівника відокремленого структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» Ігоря Орлова Ред.). Підтвердження неефективності стосується структури компанії: свого часу вона була роздута. Зараз ми змінюємо статут та організаційну структуру «Енергоатому». Ми скоротили штатну чисельність центрального апарату компанії на 30%,

а це близько 170 осіб. Водночас намагаємось підсилити команду галузевими спеціалістами.

— Чи залишились у «Енергоатому» незавершені контракти зі СхідГЗК («Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Ред.) пов’язані зі справою Миколи Мартиненка?

— Нам залишився контракт зі СхідГЗК, який був підписаний в останній день перебування на посаді пана Недашковського в 2019 році. Контракт передбачає постачання однієї тисячі тонн уранового концентрату щороку на НАЕК «Енергоатом» протягом наступних шести років.

Ми розуміємо, що СхідГЗК ніколи не виробляв і не виробить таку кількість уранового концентрату на рік. Саме завищення обсягу виробництва і схеми розкрадання на цьому у попередні роки нині є предметом кримінальних справ.

— Це проблема СхідГЗК?

— Ні, це проблема НАЕК. За контрактом «Енергоатом» повинен внести 100% авансовий платіж за весь обсяг концентрату. За цей рік ми вже проплатити 2,8 млрд гривень. Однак, вони нам недопоставили товар на суму близько 700 млн гривень.

На ринку концентрату достатньо: у нас є контракти з канадською компанією за ціною 80 доларів за тонну.

Ми платимо СхідГЗК 120 доларів за тонну авансом і не отримуємо при цьому весь товар.

Помилка на мільярд: інвестори пішли в суд за «зеленим» тарифом

Крім цього шахтарі СхідГЗК не отримують заробітну плату. Питання: як витрачаються перераховані «Енергоатомом» кошти?

— Чи дійшли ви до домовленостей зі СхідГЗК?

— Ми підписали двосторонній лист на прем’єр-міністра, щоб скоротити обсяг постачання до 800 тонн. В контракті ці зміни ще не враховані. Як варіант кардинального вирішення проблем СхідГЗК розглядається питання його приєднання до «Енергоатому».

— Яка логіка Недашковського, який підписував цей контракт?

— Таких нелогічних речей було дуже багато під час його перебування на посаді. Я не можу сказати, в чиїх інтересах Недашковський працював. Те, що робота компанії була неефективною — це факт.

Чому Міненерго необ’єктивне та в якому році перші енергоблоки будуть виведені з експлуатації

— Наскільки рішення Міненергетики під керівництвом Ольги Буславець щодо обмеження виробництва електроенергії «Енергоатомом» були об’єктивними?

— Якщо скористатися вашою термінологією, то вони були необ’єктивними.

Ми, як це не дивно звучить, виступали опонентами Міністерству, під керівництвом якого знаходимось.

На нарадах Міністерство вимагало від «Енергоатому» зупинити роботу енергоблоків і сказати, що нам потрібно їх вивести в ремонт. У нас не було такої потреби.

— Ціна питання — два енергоблоки?

— Був період, коли «стояли» три енергоблоки. Ціна питання — 3 тисячі 500 МВт. Ми до кінця протистояли цим рішенням, поки не було пряме доручення Антикризового штабу.

— Кому вигідна ця ситуація?

— Ця ситуація була вигідна тепловій генерації. Наскільки нас розвантажили, настільки ж завантажили теплову генерацію.

— Чи варто продовжувати експлуатацію старих блоків АЕС в ситуації профіциту виробництва електроенергії?

— Кожні десять років ми проводимо повторний аналіз безпеки атомних блоків. Згідно з цією процедурою блоки або продовжують, або припиняють свою роботу. Зараз немає сенсу закривати енергоблоки, бо вони в робочому стані.

Дата-центри при АЕС: чи можливо реалізувати в Україні та що це дасть економіці

— Який блок АЕС знаходиться найдовше в експлуатації?

— Експлуатація першого енергоблоку Рівненської АЕС розпочалась у кінці 70-тих років,

нещодавно він отримав дозвіл на наступні десять років експлуатації. При позитивному сценарії є ще 20 років експлуатації цього «найстаршого» енергоблоку.

— При наявній кількості енергоблоків чи доцільно добудовувати блоки №3 та 4 Хмельницької АЕС?

— Зараз причина профіциту в енергетичній системі полягає в економічній кризі та зниженні споживання електроенергії. Ми розраховуємо, що економіка відновиться, а у нас не буде достатньо потужностей.

Якщо враховувати терміни експлуатації блоків АЕС, то в 2040-50-тих роках блоки почнуть списувати один за одним. Вони потребують випереджаючої добудови заміщуючих потужностей.

— Де взяти 3 млрд доларів на добудову цих двох блоків?

— Ми оцінюємо цей проект у 85 млрд гривень з урахуванням інфляції. Початково сума була 73 млрд гривень. Якщо не відмовлятися від проекту «Енергоміст», то там достатньо коштів закладено на добудову цих блоків.

— Як можете прокоментувати ситуацію з «чеською» Skoda JS a.s, яка є дочірнім підприємством компанії «Об’єднані машинобудівні заводи» (ОМЗ) —  російського холдингу, власником якого є «Газпромбанк».

Чим керувався «Енергоатом» при виборі цієї компанії для добудови «хмельницьких» блоків?

— Цей проект початково був російським ще 30 років тому. Зараз є потреба скоротити витрати на його добудову. Звичайно, простіше це зробити за рахунок російського обладнання, яке вже знаходиться на майданчику Хмельницької АЕС для будівництва першого контуру станції. Технологією володіють тільки компанії РФ або Skoda JS. Якщо змінювати технологію, це буде набагато дорожче. Однак, ми будемо розглядати будь-які інші прийнятні альтернативи, якщо такі будуть.

Про повернення активів в Криму та коли відбудеться перше відвантаження відпрацьованого палива

— На яких умовах«Енергоатом» співпрацює з російським «ТВЕЛ»?

— Якщо не враховувати малі енергоблоки, то «ТВЕЛ» поставляє паливо на сім енергоблоків, а Westinghouse — на шість. Наступного року буде навпаки.

На сьогодні ми працюємо в рамках програми диверсифікації: частка одного постачальника не може перевищувати 60%.

—Чи проводить «Енергоатом» переговори з «ТВЕЛ» щодо продовження контракту в 2025 році, коли закінчиться діючий?

— Так, але ж при цьому ми намагаємося дещо змінити умови цього контракту,

щоб зробити його більш вигідним для української сторони.

— Яка позиція сторін в цих перемовинах?

— Постачальники палива «ТВЕЛ» і Westinghousе хочуть, щоб контракти були пролонговані і на наступні періоди. Їхня позиція є зрозумілою. Ми, як замовник, прагнемо оптимізувати умови поставок з точки зору обсягів, ціни та платежів.

— Яка доля активу «Енергоатому» Донузлавської ВЕС в Криму?

— Ми домовилися з Міжнародною юридичною фірмою «Shearman & Sterling» про надання послуг щодо підготовки та направлення повідомлення про спір від імені Енергоатому до Російської Федерації. Буде визначена сума збитків і підготовлено відповідний позов.

— 22 грудня відбулось відкриття першої черги Централізованого сховища. Коли відбудеться початок виробничої експлуатації сховища?

— Перше відпрацьоване ядерне паливо на зберігання «заїде» у сховище у травні 2021 року. До цього часу ми плануємо добудувати залізничну колію на ділянці від станції Вільча до станції Янів. Останніми роками цим ніхто не займався. Тому ми виступили з ініціативою щодо передачі нам цієї ділянки і після прийняття відповідного рішення ми це зробимо протягом трьох-чотирьох місяців.

У 2021 році ми вже не будемо вивозити відпрацьоване ядерне паливо до РФ і платити шалені гроші за цю послугу. Натомість, планово відправимо його до ЦСВЯП. 62 паливні збірки мають надійти туди у травні.

— «Енергоатом» вже провів тендер на добудову об’єкту?

— Необхідні додаткові контракти на добудову об’єкту укладено. Змінився підрядник. Це дозволило нам зекономити близько 200 млн гривень. Попередня компанія «Укрбудмонтаж» працює там, оскільки вона залишається генеральним підрядником. Результат усі бачили на презентації об’єкту для журналістів 22 грудня.

Про відповідального за боргову кризу та збільшення тарифу для населення

— Як просувається погашення боргів «старого» ринку перед «Енергоатомом»?

— Виконання Закону №2386 мало розпочатися через місяць після його прийняття ще в липні. Нічого з цього не було зроблено. Більш того, законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» дія цього закону у 2021 році була призупинена.

— Нещодавно голова енергокомітету Андрій Герус зареєстрував проект закону, який передбачає надання держгарантій для покриття боргів підприємства.

Чи встигнуть його прийняти до кінця року?

— Цей законопроект стосується 2020 року. Навіть, якщо його приймуть, він не встигне вступити в дію. Ми розмовляли з паном Герусом, що потрібно внести відповідні зміни. Цей законопроект потрібен для отримання додаткових кредитів під державні гарантії для погашення боргів.

— Хто несе відповідальність за боргову кризу на ринку електроенергетики?

— Гарне запитання. Причина боргової кризи – дисбаланс, непрозорість і перехресне субсидіювання. Дисбаланс полягає у тому, що на ринку є вигодонабувачі та  ті, за чий рахунок вони субсидіюються.

Андрій Герус: Не сказав би, що люди з валізами грошей ходять дуже часто

До першої категорії відносяться не стільки населення, скільки «зелена» генерація. До другої – атомна та гідрогенерації, «Укренерго». Міненерго є арбітром між усіма стейкхолдерами. Вони збирають позиції від усіх учасників ринку і потім формуюють своє рішення.

— Чому  президент не впливає  на ситуацію на ринку?

— Основна проблема — це 56 млрд гривень виплат «зеленій» генерації. Україна несе свої зобов’язання перед інвесторами.

Президент у курсі проблеми і вимагає від Уряду знайти розумний баланс між генераціями.

— Ви маєте на увазі, що сьогоднішня влада отримала в спадок від минулої таку модель енергогенеруючих зобов’язань і намагається щось змінити?

— Зараз саме це і відбувається. Новий ринок електроенергії запрацював з 1 липня 2019 року. Закон «Про ринок електричної енергії» було прийнято ще попереднім складом парламенту і підписано попереднім президентом.

Для «Енергоатому» вільний ринок працював рівно один місяць – липень 2019 року. Потім Кабмін Гройсмана не прийняв ПСО та вивів «Енергоатом» з конкурентного ринкового середовища на вкрай зарегульований радянський формат роботи.

Його наступникам сподобалася ідея накладення штучних обмежень на продаж електроенергії «Енергоатомом» задля підтримки інших генерацій. З того часу приватні учасники ринку на 100% працюють на ринкових умовах, а ми – наполовину на ринкових, наполовину на радянських.

Фіндиректор «Інтерпайп» Денис Морозов: в Україні вже найдорожча електроенергія, але кожен день вигадують щось нове

Наші пропозиції щодо послаблення державного регулювання раніше не сприймалися Міненерго та Урядом.

Вочевидь, вони боялися дешевої електроенергії «Енергоатому», яка, на їхню думку, могла нашкодити іншим генераціям.

Але справжній абсурд розпочався у квітні цього року, коли обмеження на продаж електроенергії були доповнені штучними обмеженнями на її виробництво. Я маю на увазі балансові обмеження, які діяли 5 місяців та змусили порушувати графіки ремонтних компаній на АЕС.

— Які є варіанти вирішення?

— Ми обговорюємо різні моделі. Поки що Урядом прийняте рішення продовжити ПСО до 31 березня 2021 року. «Енергоатому» встановили граничну ціну продажу електроенергії «Гарантованому покупцю» у розмірі 15 коп./кВт-год. Але ж основне питання — де взяти гроші, щоб покрити 40 млрд гривень розбалансу не вирішене.

Сподіваюся, що найближчим часом Уряду буде запропонована оновлена редакція ПСО, яка збалансує ринок електроенергії у 2021 році.

Про трейдингову стратегію «Енергоатому» і чому він не може продати електроенергію кінцевому споживачу напряму

— Чому «Енергоатом» продає електроенергію великими лотами за ціною нижче ринку та на цьому заробляють приватні компанії, зокрема ДТЕК Ріната Ахметова і «Юнайтед Енерджі» Ігоря Коломойського?

— В нас є обмеження у вигляді закону про ринок електричної енергії.  Ми можемо продавати половину обсягу електроенергії на ринку: 5% йде на спецаукціони, 10% — на ринок «на добу наперед» (РДН) і 35% — на ринок двосторонніх договорів.

Цей обсяг електроенергії ми можемо виставляти тільки на аукціонах. Ми заявляємо свої пропозиції на біржу і не бачимо, хто саме купує її.  Ми бачимо тільки лоти, які у нас хочуть купити.

— Якраз через величину цих лотів купити їх може обмежене коло компаній.

— Можливо таке є, але ми працюємо за прописаними умовами. Ми маємо прийти на аукціон і заявити про продаж певного об’єму електроенергії. При цьому не прописано, який саме об’єм має бути. Якщо я буду продавати невеликими лотами, то в мене буде ліпше ціна, але продам я мало. Відповідно дуже великий обсяг мені нікуди буде дівати та він вийде на небаланс зі значно більшим дисконтом. Тому, як правило, вигідніше продавати великими лотами.

— Проблема тільки в розмірі лотів?

— Це проблема нерівних умов на ринку. Ми могли би продавати електроенергію кінцевому споживачу за узгодженим з ним графіком поставок,

однак, кінцевий споживач не зможе у нас купити електроенергію на біржі: ми продаємо її без графіку постачання.

Тому до кінцевого споживача йде трейдер на Прозорро, який купує нашу електроенергію на біржі і продає йому її значно дорожче.

— Чому «Енергоатом» не йде шляхом «Нафтогазу» і не шукає шляхів виходу напряму до кінцевого споживача енергії?

— Ми не можемо створити трейдингову компанію без рішення Кабміну.

— Чому «Енергоатом» сам не ініціює створення такої компанії?

— Кабмін нам вже створив таку компанію як Гарпок («Гарантований покупець» Ред.), який нам заборгував 8 млрд гривень. Потрібно мати повноваження призначати директора, щоб контролювати трейдингову компанію.

Чим живе Чорнобиль в умовах карантину. Репортаж із Зони відчуження

— Тобто ви не хочете втрачати операційний контроль над реалізацією власної електроенергії?

— Це одна з причин. Якщо «Енергоатом» корпоратизують, ми зможемо створити таку компанію. Ми працюємо над цим питанням.

— На якій стадії зараз знаходиться обговорення щодо корпоратизації «Енергоатому»?

— Президент підписав Указ про запуск корпоратизації до кінця року.

Але, закон забороняє передавати в приватну власність ядерні реактори та матеріали. Тут виникає питання: яким чином передавати майно?

Потрібно знайти форму,  при якій компанія корпоратизується, не порушуючи цей закон. На даний момент ведеться робота з консультантами компанії  (Делойт енд Туш ЮСК).

— Коли ви розраховуєте розпочати корпоратизацію підприємства?

— У наступному році.

— Після корпоратизації «Енергоатом» планує створити трейдингову компанію?

— Для нас це не є пріоритетом. До того, як запускати власну трейдингову компанію, у нас є ще багато шляхів, як нам покращувати ситуацію.

— Що мається на увазі?

— Модель фінансового ПСО повинна була бути введена у наступному році, ймовірно — з другої половини наступного року.

— З якими  фінансовими результати «Енергоатом» закінчує 2020 рік?

— За бухгалтерським звітом ми закінчимо рік з 7 млрд гривень збитку. З точки зору фінансової ситуації, ми краще працюємо, ніж у попередньому році. У минулому році «Енергоатом» отримав 4 млрд гривень прибутку через врахування кредитних коштів від ЄБРР та високого ( 24 грн. за дол) курсу гривні.

Зараз ми на папері отримуємо негативний фінансовий результат внаслідок падіння гривні до 28 гривень за долар та врахування як збитку частини простроченої дебіторської заборгованості.