Агресор погрожує зривом «зернової угоди»

Починаючи з 6 вересня ключові «говорючі голови» російських агресорів почали заявляти про наміри Кремля припинити виконувати «продуктову угоду», укладену в Стамбулі між ООН, Туреччиною і відповідно Україною та Росією.

На засіданні Ради безпеки ООН про це заявив російський «дипломат» Василь Небензя. За його словами, нібито росія «не змогла вивезти жодного судна з продовольством у рамках продуктової угоди», оскільки нібито якась частина «продуктової угоди», що стосується експорту російського продовольства та добрив, «не працює». «З огляду на результати, швидше за відсутність результатів я не виключаю нічого. Ми хочемо бачити реалізацію російської частини угоди. Поки що цього немає», заявив Небензя.

Також начальник Небензі Сергій Лавров заявив, що нібито «західні колеги зараз не роблять того, що нам було обіцяно по лінії Генерального секретаря ООН, а саме не приймають рішення про виключення логістичних санкцій, які перешкоджають вільному доступу зерна та добрив на світові ринки». При цьому ті ж російські «дипломати» натякають, що жодних угод «за їхньою лінією» не підписувалося,

і ось ця теза – майже правда, оскільки документ про гарантії безпеки щодо «зернового коридору» у Чорному морі у Стамбулі підписав міністр «оборони» агресора Сергій Шойгу.
7 вересня ту саму «цікаву історію» можна було почути й від Володимира Путіна. Він заявив, що росіян нібито «надули», оскільки не всі судна із зерном з українських портів пішли саме до «найбідніших країн». Російський диктатор також злочинно заявив, що «варто замислитися про те, щоб обмежити напрями вивезення зерна та іншого продовольства».

Насправді можна констатувати хіба крах російських маніпуляцій навколо «зернової угоди». Наша Асоціація вже оприлюднила у серпні текст документу, підписаний від імені агресора міністром Шойгу і він за змістом максимально подібний до підписаного відповідно між ООН, Україною та Туреччиною.
Росіяни з липня пробували «ховати» цей документ та заявляли про нібито якісь домовленості з приводу «зняття санкцій» та «розблокування логістики» російських портів, чого насправді не могло бути, оскільки ні ООН ні Туреччина як сторони угоди до цих обмежень експорту агресора відношення не мають.

Крім того, підписані в Стамбулі документи ніяк не обмежують порти призначення для українського зерна – це може бути фактично будь-яка країна світу за межами Чорноморського басейну.

Також російська пропаганда натякала на нібито «відкриття кримських портів» у рамках «зернової угоди», що теж не мало нічого спільного зі змістом стамбульських домовленостей. Примітно, що зазначені заяви Путіна, Лаврова та Небензі про те, що росію в рамках «зернової угоди» нібито «обдурили» стали явним «камінням на город» підписувача стамбульських угод Шойгу, що корелює з деякими нинішніми фобіями в Кремлі з приводу цієї фігури.