Вчені розповіли, чому з’являються негативні думки

Автори дослідження попросили групу психічно здорових людей згадувати і обдумувати негативні епізоди життя під час проходження МРТ. Вимірювання активності мозку виявило механізм, відповідальний за виникнення румінації.

Згідно з дослідженнями, румінація – регулярна концентрація думок на епізодах з власної біографії, які погіршують настрій і згодом можуть привести до розвитку великого депресивного розладу, або аномалій мережі пасивного режиму роботи мозку (DNM) у людей з вже наявною депресією. Фахівці припускають, що вивчення DNM допоможе виявити ключові механізми, що лежать в основі румінаціі.

Дослідницька група з Інституту психології Китайської академії наук змогла знайти ці механізми, вивчаючи функціональні зв’язки в мережах пасивного режиму роботи мозку. Результати опубліковані в журналі NeuroImage.

Команда відібрала 41 учасника. Критеріями відбору були вік, хороший зір, відсутність протипоказань до МРТ, а також психічних і неврологічних захворювань. Крім того, учасники не повинні були вживати алкоголь і психоактивні речовини. Для початку їм пропонували дивитися на нерухоме зображення хреста і не думати ні про що конкретне,

потім згадувати негативні історії з життя і представляти, що вони переживають їх заново. Нарешті, учасників попросили подумати про те, чому вони відчувають себе пригнічено, згадуючи певні епізоди, а після – на абстрактні теми.

Всього експеримент займав вісім хвилин: кожна фаза тривала по дві хвилини. У цей час вчені стежили за мозковою активністю респондентів. Щоб переконатися в точності результатів, експерименти проводили на трьох різних апаратах МРТ. Кожен випробовуваний проходив тести на двох з них, які були обрані довільно.

Аналіз даних МРТ показав, що під час румінації зв’язків між корою головного мозку і скроневою часткою всередині мережі пасивного режиму роботи посилювалися, а інші слабшали. На думку авторів дослідження, це може відображати сильне пригнічення роботи зон самопосилання і емоційної оцінки подій областями, які відповідають за спогади і виникнення випадкових думок.

Самі учасники відзначили, що знаходилися в пригніченому стані, після того як згадали кілька негативних епізодів біографії, але стали відчувати себе краще, коли відволіклися від роздумів. Їх слова підтвердили теоретичний опис румінації, яку фахівці спостерігають у пацієнтів з великим депресивним розладом.

Дослідники додали, що у їх роботи було кілька обмежень. Вони відібрали тільки молодих і цілком здорових людей, тому результати експериментів не можна співвідносити з потенційними висновками, що можуть бути отримані в клінічних умовах у пацієнтів з депресивними розладами. Крім того, вони вивчили не всі психічні стани, так чи інакше пов’язані з румінацією. Майбутні дослідження повинні будуть проаналізувати і їх.

Джерело інформації: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1053811920306716?via%3Dihub#sec0024