У “сміттєвій ДНК” міститься інформація, яка робить людину людиною і відрізняє її від світу тварин, – вчені

Дослідники стовбурових клітин із Лундського університету, завдяки застосуванню новітньої технології дослідження так званої “сміттєвої ДНК” людини та шимпанзе, знайшли відмінності, які, на їх погляд, є відповідальними за наявність у людини самосвідомості, здатності мислити, мови, тобто всього того, що робить людину людиною і відрізняє її від тварин.

Наша ДНК дуже схожа на ДНК шимпанзе, приматів, які є еволюційно є нашим найближчим живим родичем. Дослідники стовбурових клітин із Лундського університету у Швеції виявили раніше фрагменти некодуючої ДНК, яка відповідає за особливості роботи мозку людини, наділяючи його тим самим характерними “людськими” властивостями. Зроблене відкриття не тільки допоможе зрозуміти, чому наш мозок працює по-іншому, але потенційно відкриє дослідникам нові можливості для лікування психічних захворювань, таких як шизофренія.

«Замість вивчення геному добровольців і окремих особин шимпанзе, ми використовували їх стовбурові клітини, вирощені в лабораторії. Стовбурові клітини були “перепрограмовані” з клітин шкіри у клітини мозку нашими колегами та партнерами у Німеччині,

США та Японії», – пояснює Йохан Якобссон, професор нейробіології Лундського університету, який керував дослідженням.

У результаті дослідження з’ясувалося, що у людини і шимпанзе по-різному функціонують окремі фрагменти ” сміттєвої ” ДНК, що, очевидно, грає основну роль у відмінностіх у розвитку мозку людини та шимпанзе.

На думку авторів долсідження, труднощі з ідентифікацією фрагментів ДНК, відповідальних за суто людські функції мозку, були пов’язані з тим, що вчені шукали ці фрагменти серед кодуючої ДНК, тоді як розгадка, судячи з усього, приховується саме в “сміттєвих”, некодуючих ділянках ДНК.

“Це говорить про те, що в основі еволюції людського мозку лежать генетичні механізми, які, ймовірно, є набагато складнішими, ніж вважалося раніше”, – наголосив Йохан Якобссон.

Джерело: https://www.sciencedaily.com/releases/2021/10/211008105736.htm