Маловідоме із життя Олександра Довженка

Олександр Довженко – «митець, мислитель і поет» 10 вересня 2014 року громадськість України та світу буде відзначати 120-річний ювілей від дня народження Олександра Петровича Довженка – видатного кінорежисера, письменника, художника-графіка, громадського діяча, фундатора національного кінематографа.

Державний архів Київської області зустрічає цю знаменну подію новими відкриттями та знахідками про цю геніальну постать. Виявлені документи розповідають про життєвий та творчий шлях митця за період його роботи на Київській кінофабриці (1929-1932 роки).

Так один з документів, що зберігається у державному архіві, висвітлює професійну діяльність Довженка. На виробничій нараді кінофабрики 21 листопада 1929 р. у доповіді Ярошенка про стан роботи художнього відділу відзначається катастрофічний стан кінофабрики щодо відсутності кваліфікованих кадрів та сценарної кризи. Великі сподівання щодо виходу зі скрутного становища покладають на діяльність О. Довженка. Як говорить сам доповідач «для розводу» мали Довженка, щоб по ньому рівнялися інші режисери. Певні надії на виправлення ситуації на кінофабриці покладали на незакінчений фільм О.

Довженка – «Земля». І недаремно.

Зйомки цього фільму режисер розпочав 24 травня 1929 року, а станом на 1 листопада 1929 року виконання фільму було завершене лише на 79,2%. Згідно «Відомостей про стан зйомок на 1 листопада 1929 року» дата закінчення зйомок фільму планувалась до 31 жовтня, але фактично фільм був зданий 20 грудня 1929 р.

Таким чином лише наступний 1930 р. ознаменувався виходом на екрани фільму «Земля», що підтверджує ряд документів. У ньому Довженко звернувся до трьох одвічних загальнолюдських тем: життя і смерть, людина і земля, старе і нове.

У 1930 р. організовується перегляд фільму «Земля» не лише на Батьківщині, а й за кордоном. Довженко із своїм фільмом об’їздив всю Європу, і отримав схвальні відгуки про свою картину.

Згодом, у 1958 році, за результатами міжнародного опитування критиків «Бюро з питань історії кінематографа» на Всесвітній виставці в Брюсселі, цей фільм в числі дванадцяти інших картин, був визнаний кращим фільмом всіх часів і народів.

У 30-х роках Олександр Довженко постав як самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Чарлі Чаплін зазначав: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».

Микола Корінний, головний спеціаліст відділу використання документів та інформаційних технологій Державного архіву Київської області