Людмила Біляй: «Натомлюся, сяду на лавці та й милуюся кожною квіткою»

Людмила Біляй у квітковому саду На подвір’ї 64-річної Людмили Біляй, жительки мікрорайону Борисівка (м. Переяслав-Хмельницький, Київська область), завжди багато квітів. Ще з осені жінка планує, які рослини будуть на її клумбах, аби радували цвітом увесь сезон.

На початку вересня у її дворі рясно квітують айстри, жоржини, чорнобривці, канни, дельфініум, деякі кущі троянд. Та найбільше – хризантем, улюблених квітів господині. Вони ростуть і в дворі, і на городі.

– У 19 років я вийшла заміж у Борисівку. Хоча казала, що в село зроду не піду, а фактично потрапила в сільські умови. Знаю, що таке жити в старій хатині, білити піч та піл. Усю роботу перепробувала, – розповідає Людмила Біляй, сидячи на лавці у своєму дворі. – У моєї свекрухи Ліди Орестівни весь двір був у квітах. І чи то я від неї перейняла, чи то воно в мені було, бо я їх теж все життя люблю.

У нас городу 40 соток. Здавалося б, є коло чого працювати. Але клумбам я навіть більше уваги приділяю, чим грядкам. Бо квіти треба розсадити, кілька разів просапати, все літо поливати, особливо, коли така спека,

як цього року. Чоловік мій, буває, що й бурчить: «Немає здоров’я, годі вже квітками займатися». Я кажу, що на той рік не буду. Приходить весна, і знову на клумбах товчуся. Натомлюся, сяду на лавці і милуюся кожною квіткою, бо вони всі по-своєму красиві.

Людмила Біляй вирощує 25 сортів хризантем. Восени виносить квіти на базар. Хоча зазначає, що садить їх більше для душі, ніж на продаж.

– Я квіти ніколи не продавала. А якось на базар пішла, дивлюся, ну таким сміттям там торгують. А в мене ж увесь двір у квітах! Почала виносити в неділю. А базар у нас з чого починається? Квітки поставили і пішли дивитися, що в кого нове з’явилося. Скупимося одна в одної, розмножимо, і на той рік уже в усіх такі квіти є. Кожного разу щось нове з базару везу. Іноді один кущ, а буває, і п’ять.

Людмила Біляй каже, що цієї осені квіти купують погано.

– Така обстановка в країні, люди думають, чи купить квітку, чи поїсти. Багато дівчат, бачу, вже й покидали цю справу. Ті кущі, що раніше коштували 25-30 гривень, зараз по 10 віддаєш. Бо вже як привіз на базар, то хочеться продати.

Помічником Людмили Степанівни у вирощуванні квітів є її чоловік Володимир Якович (70 років).

Він і клумби поллє, і на базарі допомагає торгувати. У парі вони вже прожили 46 років, виховали двох дітей. Подружжя є незамінним учасником художньої самодіяльності. Зараз Володимир і Людмила Біляї входять до складу народного аматорського фольклорного колективу «Веселка».

– Господь мене звів з таким чоловіком, з яким у нас однакові погляди. Що я люблю, те й він. Він з матір’ю брав участь у художній самодіяльності. І я змалку і в танцювальному, і в драматичному гуртках була. Ми як побралися, то весь час у художній самодіяльності, – Людмила Біляй показує купу фотографій з виступів. – Чоловік закінчив партійну школу, його направили парторгом у наш район. Ми були в Ташані, Улянівці – і там зі сцени не сходили. У 1984 році переїхали в Борисівку, і я пішла працювати на фабрику. Спочатку була в колективі «Райдужне намисто», а потім Катерина Іванівна Устінова, яка вела «Веселку», запримітила мене, покликала у свій ансамбль. Через рік і чоловік мій туди прийшов. Він тоді ще не співав, а грав на бугаю. Ми 15 років були учасниками колективу. Якийсь час я суміщала участь і у «Веселці», і в «Борисівчанці». А коли Катерина Іванівна померла, наш ансамбль був пропав. А це вже чотири роки, як ми знову зібралися. Склад колективу змінився, але основні учасники залишилися. Зараз нас 6 жінок і 3 чоловіки.

У заквітчаному дворі родини Біляїв люблять відпочивати друзі. Другий рік поспіль Людмила Степанівна приймає тут своїх однокласників.

– Оце як постаріли, то вирішили кожного року зустрічатися, – каже вона. – Збирається нас 13 осіб. Це ті дівчата, з якими закінчувала дев’ятий клас. Я не вважаю, що мій двір якийсь особливий. А вони кажуть, що тут відпочивають душею. І подруга моя, коли гостює у мене, каже: «Люсю, я твій двір настільки люблю. Мені тут легко дихається».

Юлія Строчинська Фото автора