Магія Купальської ночі: у чому вона, коли правильно святкувати та що саме робити

Останнім часом виникло певне непорозуміння стосовно дати святкування Свята Купала. Одні кажуть, що його потрібно святкувати в День літнього сонцестояння (цього року це був четвер, 20 червня). Інші, що його слід змістити на два тижні раніше старої дати (пов’язано це з переходом на новий календар). А, відтак, святкувати потрібно було 23-24 червня. Існує й частина людей, які не змінюють традиціям, і проведуть свої ритуали 6-7 липня. То, хто ж що святкує і з чим це пов’язано?

ПОЄДНАННЯ ХРИСТИЯНСТВА ТА ЯЗИЧНИЦТВАДень Івана Купала – це свято, яке було важливим для давніх слов’ян. Вони були язичниками й мали значну кількість Богів та Богинь, які відповідали за різні сфери життя наших предків. З поширенням Християнства, яке прийшло на українські землі наприкінці Х ст., почався процес руйнування старої системи вірувань. А, щоб цей процес не викликав надто великого спротиву, відбувалося підлаштування деяких, важливих для людей, дат під потреби нової релігії.

Результатом протиборства старої та нової релігій стало повне двовір’я. Це проявилося у тому, що поруч зі святкуванням суто християнських свят залишались обряди та звичаї дохристиянської язичницької традиції.

Так, свято Купала об’єднали зі святкуванням Різдва Іоанна Предтечі (святкували 7 липня за старим календарем, а з переходом на новоюліанський перенести цю дату на 24 червня). Нагадаємо, Іоанн Предтеча (Хреститель) передбачив прихід Месії і впізнав його в Ісусі Христі. І саме він охрестив його у річці Йордан і став його вірним учнем. Це, безперечно, християнське свято. Постає питання, яке ж воно має відношення до тих обрядів, що здійснюють люди в цей день, зокрема: стрибків через вогонь, пускання вінків по воді, прикрашання Купальського дерева? Вірно, ніякого.

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ КУПАЛА У ДАВНІХ СЛОВ’ЯНЩо ж стосується святкувань давніх слов’ян, тут існує два підходи. Згідно з першим, святкувати потрібно у День літнього сонцестояння (Коловороту, Сонцевороту). Оскільки Бог Купала – це Бог літнього сонцестояння.

Згідно з другим підходом, День літнього сонцестояння та Свято Купала – це дві різні важливі (магічні) дати у наших предків. Це пов’язано з тим, що основою вірувань давніх слов’ян були більш древні Ведичні знання їх пращурів. Про це у своїх численних інтерв’ю наголошує відомий дослідник древніх релігій і вірувань слов’ян,

практик ведичних філософських систем, Ігор Мехеда.

ЦИКЛИ ВСЕСВІТУ ТА САКРАЛЬНІ ДАТИ

Наші предки жили в повній гармонії з Природою та взаємодією із Всесвітом (космічними ритмами). Вони гарно знали астрономію (як і давні єгиптяни, племена Майя та інші давні цивілізації) та серйозно слідкували за дотриманням певних ритуальних дій в особливі, енергетично заряджені та «пульсуючі», дні.

Читати також: День літнього сонцестояння у традиції слов’ян: що варто знати

Таких, найбільш сильних днів у році є 12. І усі релігії світу вшановують саме ці дати, хоча назви свят і деяких ритуальних традицій у різних народів різняться. До таких днів відносяться «кардинальні точки року» (дні зимового/літнього сонцестояння та весняного/осіннього рівнодення), а також дні, пов’язані з такими астрономічними поняттями, як афелій та перигелій.

Прадавні слов’яни вірили у те, що в День літнього сонцестояння Бог Сонця (Вогню), маючи найбільшу силу, символічно «коронується» самим Абсолютом (який є Божественним Нескінченним Духовним Полум’ям). Тобто, максимальної сили набуває активна чоловіча (янська)

енергія. Натомість, практично відсутня пасивна, жіноча (іньська) енергія. Вона народжується на наступний день після Дня літнього сонцестояння. І починає активно зростати, аж до Дня зимового сонцестояння. У міфологічному сприйнятті наших пращурів це відображалося як народження Богині Води.

З 6 на 7 липня прадавні слов’яни святкували шлюб Бога Сонця (Купала – одне з його імен) та Богині Води (Дани, пізніше, вірогідно, Мокоші). З точки зору астрономії, у цей час наша планета знаходиться у точці Афелію (найдальше від нашого Сонця і найближче до інших далеких зірок). І в цей час Земля максимально отримує додаткову космічну енергію інших світил.
Крім того, згідно з давніми Ведичних знань, нашу Сонячну систему пронизує висхідна частина Хвилі часу (як і усе в нашому Всесвіті, час також рухається хвилями). І це дуже гарний час для загадування бажання. Якщо його загадати з 6 на 7 липня, воно обов’язково і швидко забудеться. Таким чином, повна давня назва цього свята – Весілля Вогню і Води у ніч пробудження часу.

ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ У ЦЮ НІЧ

• Вогонь у Купальську ніч вважається освяченим і має велику магічну силу. Він здатен випалити увесь негатив з аури людини. Тому, наші предки обов’язково здійснювали цю чистку, стрибаючи над багаттям.
• Ще один ритуал, який допоможе позбутися усіх проблем, хвороб, блоків, що заважають досягти успіху, є спалювання трав’яної ляльки. Після того, як запалюється багаття, власноруч виготовляється лялька із сухої трави. В процесі вплітання травинок проговорюється усе, від чого людина хоче позбутися. Коли лялька завершена, її спалюють у полум’ї Купальського багаття.
• Вода у цей період часу має таку ж магічну силу, як і вогонь. Вона здатна повністю змити з людини увесь негатив (подвійна очистка: вода змиває, а вогонь випалює). Це допомагає людині протягом року (до наступного Свята Купала) відкрити гарні дороги для реалізації задуманого.
  Існують і інші ритуали, які давні слов’яни здійснювати у цей містичний час. Усього, зрозуміло, не можливо викласти в одній статті. Наприклад, можна збирати трави, вони усі будуть наділені надзвичайними магічними та лікарськими властивостями. Пускати по воді віночки зі свічками, передаючи вітання своїм Предкам та вшановуючи, таким чином, Богиню Води. Можна шукати містичну квітку папороті. Що б ви не робили у цей день, головне це робити свідомо і Всесвіт обов’язково вам відповість.

The post Магія Купальської ночі: у чому вона, коли правильно святкувати та що саме робити first appeared on OkNews.