Привокзальна площа у Ковелі нині щільно заповнена автомобілями, маршрутками та таксі. Однак ще близько ста років тому головним транспортом біля залізничного вокзалу були кінні екіпажі, карети та фаетони.
Ретро-світлину Ковельського вокзалу 1930-х років та історичну довідку оприлюдниву фейсбуці ковельчанин Ігор Пініс
За його словами, діяльність тогочасних візників суворо регулювалася міською та повітовою владою. Перевізники мали отримувати спеціальні дозволи, а біля вокзалів та ринків діяли офіційні стоянки.
«У Ковелі головним транспортним вузлом був залізничний вокзал. Біля нього постійно чекали фурмани, які доставляли пасажирів до навколишніх сіл або перевозили багаж і вантажі. Тож сучасні таксисти та маршрутники на Привокзальній – це продовження більше ніж сторічної традиції приватного візникарства. За останні 100 років у Ковелі змінилося лише одне: живого коня замінили на залізного», – зазначив автор допису.
Публікація викликала жваве обговорення у коментарях, де місцеві жителі ділилися родинними спогадами.
Так ковельчанин Володимир Черняк розповів історію свого діда
Трохима Родіоновича який у ті часи працював візником у Ковелі:
«Мій дід мав пару коней-ваговиків чорної масті та спеціальну платформу на колесах, обитих гумою. Він уночі завантажував меблі й віз їх до Луцька, щоб коням було легше їхати по прохолоді. Там вони цілий день відпочивали, і знову надвечір вирушали до Ковеля... А ще була пара Арабських коней у яблуках – виїзні з фаетоном і зимовими санями, які на свята вбиралися дзвінками та бубенцями, як зараз "Мерседес". Але коли прийшли перші "совєти", то все забрали, залишивши родину з п'ятьма дітьми без засобів існування», – поділився чоловік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
