Ось уже другий рік поспіль подорожніх, які мандрують на Волині трасою «Київ-Варшава», дивує одне обійстя. На околиці села Копачівка, що в Рожищенському районі, стоїть будинок Миколи і Оксани Засєкіних, який спершу ошелешує, а потім зацікавлює і манить таємничістю. Щоб розкрити секрети диво-будиночка, якого оберігають павуки-талісмани, інформує «Слово Волині».
БУДИНОК, ЯКИЙ БУДУВАВ КУРИЛО-ШВАНС Будинок на околиці Копачівки звів разом із батьками Степан Курило-Шванс, коли 1945-го поляків-переселенців «попросили» з хуторів. Якийсь час молодий чоловік мешкав там разом із батьками та сестрою, а згодом переїхав у село Доросині.
- Мій дядько був письменником. У його доробку п'ять книг про наш край, – розповідає пан Микола. – До речі, останню «Село Доросині і його люди», вже по його смерті впорядкував і видав волинський журналіст Петро Федчук. Нині у районі щорічно присвоюють премію імені Степана Курило-Шванса.
У письменника-краєзнавця власних дітей не було, тож будинок у Копачівці успадкував племінник.
БУДИНОК У ПАВУТИНІ: ЗАТРАТ МІНІМУМ, ЕФЕКТУ МАКСИМУМ Микола Засєкін особистість творча й неординарна,
тож у дядьковій хаті втілив частину своїх задумів. Так, будинок оздобила кована павутина, за якою заховані мечі. На павутині-решітці красується «золоте» коло – це колесо від старої січкарні. В'їзну доріжку «охороняють» чотири павуки-талісмани, а п'ятий, у обрамленні трьох хрестів, стоїть посеред подвір'я. Ще одна дивовижа – місце до моління, над яким височіє дубовий хрест.
- Я - інженер, але вважаю себе митцем. Можу зробити дизайн будинку під будь-яку людину. Для свого обрав християнську тематику. Мечі, засновані павутиною, промовляють, що війну завершено й настав час творити. Місце для моління облаштував, щоб нагадати, що Бог чує молитви будь-де, якщо вони щирі, – розповідає пан Микола.
Ефектне помешкання і всередині: через спортзал, зроблений спеціально під ЄВРО-2012, потрапляємо до модернової кухні, а звідти – у передпокій, де нагору ведуть сходи: на кожній по «золотій» комасі, а перила – павутина із павуком у центрі.
У каміні вітальні-столової витанцьовує вогонь, а на стінах і стелі - немов живі квіти. Вражають картини «Чарівна квітка», «Курка на золотому яйці» та авторські роботи у дитячій.
- Таку «Курку», якщо вірити словам автора з Євпаторії, Філіп Кіркоров подарував Примадонні, – розповідає господар.
Спальня вражає барельєфом Біг-Бену, а майбутня кімната-музей Степана Курило-Шванса чекає свого часу.
ЧОЛОВІКОВІ Й ЖІНКА ДО ПАРИ Пані Оксана, попри різницю у віці між ними в 14 років живе з чоловіком в унісон: виховують доньок, займаються спортом і дивують світ. Для підтвердження рекорду Книги рекордів Гіннеса, жінку вже чекають у Лондоні.
- Я вигадала особливий вид кружіння. З п'яти років годинами, заплющивши очі, можу обертатися довкола себе та ще й крутити головою. Роблю це проти годинникової стрілки. Рекорд – п'ять-шість годин. Такий у мене вестибулярний апарат, – зізнається Оксана.
Микола дружину підтримує: власноруч змайстрував зі старої стільниці п'єдестал для кружінь і пошив коханій спеціальне вбрання.
- Рекорд хотіла підтвердити ще у травні 2012-го, коли отримала офіційний лист-запрошення із Лондона. Та завагітніла... Хоча кружляла навіть на восьмому місяці вагітності й донечці це не нашкодило, - каже пані Оксана.
Родина Засєкіних ідею поїздки до Великобританії для підтвердження рекорду не полишає, тож незабаром будуть хороші новини із Лондона.
