Волинські енергетики почали бити на сполох через просто епідемію крадіжок трансформаторного масла. Здавалося б, пересічні неприємності, які постачальник електричної енергії зобов’язаний ліквідовувати сам. Так-то воно так, але трішечки не так.Усім зрозуміло, що електроенергію та електрообладнання крали, крадуть і, цілком імовірно, й далі крастимуть. Як усе відбувалося раніше? У певному волинському селі Щ. зловмисники зливали трансформаторну оливу й начебто непомітно її вивозили. Наступного ж дня після виявлення цього факту співробітники районної філії обленерго приїздили і заливали нове масло. Мешканці потихеньку звикли до такої оперативної ліквідації аварії, тому щоразу, коли їх розпитували про крадіжку, відповідали наче герой гумористичного серіалу: «Хоп’ята, я не курсі!». І таке твердили й твердять навіть ті, у кого трансформатор буквально за тридцять метрів від вікна.Боязнь, солідарність чи апатія? Однак поміркуймо разом. В одній трансформаторній підстанції, залежно від потужності, є 200–400 літрів цього мастильного матеріалу. Щоб спиляти отвір, через який масло можна злити,
потрібен час. Понад те, звук пиляння – то не зовсім колискова з «На добраніч, діти», і її важко не почути.Далі. Одній людині це зробити дуже тяжко. Крім того, потрібна автівка на кшталт мікроавтобуса. А це теж звук та зайва метушня поблизу ТП. Однак волиняни вперто повторюють: «Нікого не бачили, нічого не чули». ;Що ж, хай так.Для чого ж його викрадають? А тут версій чимало. Подейкують, що воно годиться для бензопил, тракторів, розпалювання грубок та навіть заправляння помп для бурштинокопачів. Тому й попит зріс неабияк саме цього року.Але ж чи варта ціна наслідків? От свіженький приклад із села Хром’яків Ківерцівського району. Через крадіжку масла КТП згоріла. Тепер трансформатор потрібно демонтувати, завезти на ремонт у Володимир-Волинський, довести до ладу, привезти назад, встановити, залити нове масло. Нині через великомасштабні крадіжки аварійний запас масла просто вичерпався. Тому якщо скласти пазл, то жителі цього села, цілком вірогідно, змушені будуть жити в темряві близько чотирьох (!!!) тижнів. Повертаємось у 1990-ті? ;Припустимо, що мешканці цього села знову почнуть набирати воду з криниці,
а не електронасосом, терти бурячки худобі вручну, а не електросічкарнею, перестануть дивитися телевізор та користуватися мобільним телефоном. Певна річ, це не найбільша проблема.Значно більша небезпека криється ;в іншому. Масло слугує для охолодження трансформатора, а отже – забезпечує його безперебійну роботу. Без нього КТП виходить із ладу. Але згорання – не найгірший варіант. Через пошкодження внаслідок зливання високовольтна напруга ;може поширитись у мережу побутових споживачів. Що станеться після цього – навіть уявляти не хочеться.Тож маємо феноменальну ситуацію, коли крадіжки невигідні всім трьом фігурантам справи. Для крадіїв зливання ніяк не може бути постійним джерелом прибутку, бо запаси обмежені, та й рано чи пізно вони потрапляють у пастку. Споживачі, які живилися енергією від пошкодженої ТП, змушені шукати генератори або сидіти кілька тижнів без світла. А обленерго, крім компенсації втрати масла, мусить ремонтувати зламані трансформатори, що теж недешево.Тому наступного разу треба добре зважувати всі «за» і «проти», перед тим як красти або «нічого не чути». ;Тим паче, що «Волиньобленерго» запровадило систему грошових заохочень за анонімні повідомлення, якщо, звісно, інформація підтвердиться. ;Андрій СОБУЦЬКИЙ
