Автограф на мурі
Луцький замок був улюбленим місцем для ігор малої Лесі Українки, її брата Михайла, сестри Ольги. Ті дитячі враження поетеса виклала у вірші "Віче".
На знімку: в’їзна вежа Луцького (Любарта) замку з дещо незвичного ракурсу. Такий вигляд має вона з північного боку. На передньому плані частина стіни Окольного замку, частково відновленої на початку ХХІ століття.
В дворі старого замчища-руїни
зібрались ми на віче, все поважні,
учені голови гладенькі й кучеряві,
і віком не малі – якби зложить літа усіх,
либонь століття вийшло б!
Ми всі були на зборах, всі дванадцять...
Мало хто знає, що одна з учасниць того віче, а саме молодша сестра Лесі Українки Ольга залишила на замковій стіні автограф "Ольга Косач. 1891" (на знімку нижче), який є і понині.
Можливо, вже тоді в Ользі Петрівні зароджувався талант майбутньої письменниці і бібліографа. Саме завдяки її книжці "Леся Українка: хронологія життя і творчості" (Нью-Йорк: видавнича спілка "Гомін, України", 1970 – 926 cтор.) ми маємо змогу більше знати про нашу славетну землячку. Спасибі їй і за цю книжку, і за автограф на мурах Луцького замку.
До речі, книжку Ольги Косач-Кривенюк "Леся Українка: Хронологія життя і творчості" з дозволу управи Української вільної академії наук у США та фінансової підтримки Волинської обласної держадміністрації в 2006 році було перевидано як репринтне видання у видавництві "Волинська обласна друкарня".
Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.
Волинська область.
