На сесії Ковельської міської ради депутати виступили проти прийняття Верховною радою законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств».
Народні депутати 13 березня зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт «Про інститут реєстрованих партнерств» (№9103). Текст проєкту оприлюднений на сайті парламенту. Документ пропонує визначити, що реєстроване партнерство – зареєстрований сімейний союз двох повнолітніх осіб однієї чи різної статі, в основі якого лежить взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємні права та обов’язки.
Водночас, реєстроване партнерство не є шлюбом, а проживання осіб однією сім'єю не є реєстрованим партнерством, якщо такий союз не зареєстровано.
«З огляду на те, що інститут шлюбу в суспільстві стійко асоціюється з релігією, реєстроване партнерство є альтернативою для тих різностатевих пар, які не представляють жодного релігійного вірування, або ж не бажають укладати саме шлюб з якихось інших причин. Перевагою партнерства також є більш швидка процедура реєстрації та спрощений порядок розірвання», – йдеться в пояснювальній записці.
Зазначається, що це необхідно, щоб захистити права військових, оскільки багато з них не можуть офіційно оформити свої стосунки через те, що їхні партнери або партнерки однієї з ними статі. Тому у випадках поранення, зникнення безвісти або загибелі – їхні сім'ї та вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави.
Однак, прийняття цього закону не підтримують у Ковельській міській раді.
Франкція ВО «Свобода» у Ковельській міськраді 20 березня зареєструвала проєкт звернення до Верховної Ради України щодо недопущення знищення національних цінностей та прийняття законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». А вже 23 березня це звернення підтримали на сесії міської ради.
У зверненні ковельські депутати закликали депутатів Верховної Ради України не голосувати за закон № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», оскільки це руйнує традиційні родинні цінності і реєстроване партнерство є кроком до визнання одностатевих шлюбів. Також у зверненні вони апелювали до неприпустимого ухвалення цього закону чи подібних, що суперечить чинному Сімейному кодексові,
а також це загрожуватиме здійсненню адекватної демографічної політики в час національно-визвольної війни.
Далі публікуємо текст звернення повністю і без змін:
ЗВЕРНЕННЯдо Верховної Ради України щодо недопущення знищення національних цінностей та прийняття законопроєкту №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств»Національно-визвольна московсько-українська війна мала б максимально зосередити українське суспільство на перемозі над московським ворогом та ухваленні відповідних законів, зорієнтованих на посилення фронту і тилу водночас. Натомість спостерігаємо вкрай загрозливі дві основні тенденції, що не лише підважують чи віддаляють нашу перемогу над москвою, але ідеологічно знищують та морально розбещують українське суспільство. Ідеться про нападки на дві визначальні суспільні цінності: національне та родинне виховання.
Основою національного виховання є гуманітарні дисципліни в навчальних закладах, що формують національний світогляд: українська мова, українська література, історія України. Починаючи від міністра освіти регіонала Д. Табачника і до продовження його лінії підриву національної освіти в діях післямайданних міністрів освіти і науки
С. Квіта та Л. Гриневич до бувшого міністра освіти С. Шкарлета під основним прицілом стали саме ці предмети. Якщо перший переписував підручники з історії України за московськими лекалами, то наступники своїми Наказами скасували обов’язковість української мови та історії України у вишах. А далі вилучили українську літературу з комплексного тексту на ЗНО для абсолютної більшості спеціальностей. Продовжуючи політику денаціоналізації освіти, у лютому 2023 року, за ініціативи бувшого Міністра освіти Шкарлета Сергія, депутати Верховної Ради підтримали рішення про вилучення історії України, як обов’язкового предмета під час складання національного мультипредметного тесту для вступу до закладів вищої освіти. Тобто в час війни денацифікацію українців здійснює не лише путін та росія, а Міністерство освіти і науки разом із Верховною Радою.
Родинне виховання на основі традиційних цінностей – це запорука сильної нації, де діти як наступність поколінь – основа мотивації захищати свій дім зі зброєю в руках. Поза тим вже понад п’ять років у Міністерстві освіти і науки України працює так звана антидискримінаційна експертиза шкільних підручників,
що пропагує в освіті гендерну ідеологію, яка руйнує здоровий психосексуальний розвиток дітей, та просуває ідеї ЛГБТ-руху в українські заклади освіти. В день, коли в Михайлівському Золотоверхому соборі прощалися з українськими героями-розвідниками, що були відвертими антагоністами деструктивного руху ЛГБТ, – в інформпросторі з’являється епатажна новина: народний депутат від фракції «Голос» Інна Совсун пропонує законопроєкт про цивільні партнерства, які названо сімейним союзом (!), що неминуче матиме правові наслідки, подібні до сімейних. Як свідчить світова практика, запровадження «партнерств» – це лише етап на шляху до визнання одностатевих шлюбів. Гомосексуальний порядок денний, автори законопроекту, маніпулятивно й агресивно протиставляють «pociйським скрєпам і совковому світогляду», прирівнюючи таким способом противників гомосексуалізму до проросійських елементів. Такими, за її логікою депутатки від партії «Голос», є сотні тисяч українських чоловіків та жінок, що жертовно віддають своє життя за суспільство з традиційними сімейними цінностями, які є основою здорової нації.
Пропозицію надати державне визнання гомосексуальним союзам вона лукаво ототожнює з турботою про армію. Мовляв, якщо навіть мізерна кількість гомосексуалістів є у Збройних Силах, то держава має виконувати вимоги ЛГБТ… Так можна і пристати на вимоги педофілів та наркоманів.
Вважаємо абсолютно неприпустимим ухвалення цього закону чи подібних, що суперечить, по-перше, чинному Сімейному кодексові; по-друге, ухвалення закону призведе до неминучого агресивного нав’язування гендерної ідеології всьому суспільству і загрожуватиме здійсненню адекватної демографічної політики в час національно-визвольної війни; по-третє, аморальна гендерна ідеологія ще більше проникатиме в освітні заклади, травмуючи психоемоційну сферу дітей; по-четверте, зупинити цей закон – це припинити вкрай агресивну риторику і поведінку ЛГБТ-спільнот, що брутально посягають на гармонійні взаємини межи двома статями в українському суспільстві, морально ослаблюючи українську націю.
Захист і збереження традиційних сімей – це неодмінна умова сильної нації, запорука продовження нас, продовження України. Саме це закріплено у нашому основному законі (ст.51) та Сімейному кодексі (ст.21), де шлюб визначається як союз жінки та чоловіка. Саме на таких цінностях родини виховувались наші захисники та захисниці.
Спроби у 2018 році законодавчо нав’язати гендерну ЛГБТ-ідеологію були зупинені через громадський опір представників «сімейних цінностей» та Української Ради Церков і релігійних організацій. Закликаємо і зараз висловити свій одностайний протест і захистити українську націю від посягання на її високі моральні цінності в час війни, осередком яких є родина і діти, а отже, майбутнє України як національної держави.
Прийнято на тридцять третій сесії
міської ради 23.03.2023 року
