Старосільський замок і ще 15 пам’яток Львівщини відтворять у 3D-форматі
Старосільський замок і ще 15 пам’яток Львівщини відтворять у 3D-форматі
Старосільський замок і ще 15 пам’яток Львівщини відтворять у 3D-форматі
Львівська компанія «Skeiron» створить 3D-модель найбільшого замка області, який розміщений у Старому Селі, що на Пустомитівщині. Це одна з 16-ти пам’яток, які цьогоріч відсканують у межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження».
Як відбувається процес сканування?
Щоб відсканувати об’єкт команда «Skeiron» використовує дрони, лазерний 3D-сканер та фотоапарати.
Дрони фотографують і створюють свою хмару точок, яка більш акцентована на верх об’єкта. Також паралельно працює лазерний 3D-сканер, який робить хмару точок знизу. Потім 3D-модель, яку зробили за допомогою фотографій з дронів, поєднують із 3D-моделлю, яку створили з хмари точок із лазерного сканера, – описує процес представник компанії «Skeiron» Володимир Заєць.
На фото Володимир Заєць.
Окрім того, територію замку та його мури обмаркували для точності побудови 3D-моделі як і з дрона, так і зі сканера. За словами Володимира, труднощі під час сканування та фотографування виникають через зелень, яка росте фактично на мурах замку. Однак, під час створення 3D-моделі ці дефекти будуть зчищати.
До слова,
похибка такого сканування може досягати лише міліметра.
Для чого роблять 3D-модель Старосільського замка
Лазерне сканування дозволяє зробити максимально точні заміри пам’ятки, що суттєво полегшує роботу реставраторів. Сканують об’єкт насамперед для того, щоб зрозуміти, у якому стані перебуває пам’ятка.
Цифрова модель дозволяє побачити пам’ятку вцілому, її деталі, які недоступні звичайному спостерігачеві знизу, без риштування та драбин. Метод тривимірного сканування зі застосуванням різних технічних засобів: 3D-сканера, дронів, фотоапаратів дозволяє максимально швидко отримати базу даних про саму пам’ятку. На підставі опрацювання цієї бази даних, ми будемо формувати інформаційні панелі про пам’ятку у вигляді креслень, планів об’єкта. І вже на основі сформованих інформаційних панелей архітектори та реставратори зможуть належним чином запропонувати програму збереження цього об’єкту, – пояснює начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА Василь Петрик.
На фото Василь Петрик
Замок у руїні
Старосільський замок перебуває в аварійному стані. Споруду почали будувати наприкінці XVI століття як оборонну,
а в середині XVII століття її розбудували як резиденцію.
Замок будували з перервами, адже у той час були козацькі війни. Уже з XVIII століття він поступово втратив свою потужність, тому що тоді оборонні споруди такого типу не могли витримати нових засобів ведення бойових дій. Відтак, замок перетворився на житлову резенцію, а потім на господарський об’єкт – тут довгий час функціонувала броварня. Також замок виконував господарську функцію у радянський час. А впродовж останніх 40 років він перетворився у руїну, – розповідає Василь Петрик.
Такий тип замків, за його словами, називають «замками у руїні». Його вже неможливо відновити, лише законсервувати.
Для них використовують методику консервації руїн – забезпечення руїн від подальшого руйнування. Тоді туристи можуть відвідувати такі замки як мальовничі руїни. Тут великий простір для проведення різних заходів та фестивалів, – додає начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини ЛОДА.
Проєкт «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження»
У межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» цьогоріч відсканують 16 пам’яток Львівщини.
Створені 3D-моделі використовуватимуть насамперед для промоції цих об’єктів.
Інших 15 об’єктів ми відскануємо лише у приблизній формі. Тобто, наша модель не буде надто точною, але вона є достатньо для того, щоб використати їх у промоційних цілях: відеороликах, інформаційних ресурсах, створенні AR-поштівок. Замок у Старому Селі вибраний як єдиний, який ми відскануємо детально. Щоб це не було лише для вигляду, але й щоб з цього була практична користь, – зазначив співзасновник «Skeiron» Юрій Преподобний.
На фото Юрій Преподобний
Уже через місяць оприлюднять готову 3D-модель замка у Старому Селі. А з наступного тижня на сторінці «PocketCityAR» публікуватимуть інші відскановані пам’ятки у форматі 3D.
Додамо, проєкт «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, партнером є Інститут стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд. Основна мета проєкту – створити 16 програм ревіталізації пам’яток, під час розроблення яких архітектори та ресторатори враховуватимуть думки експертів та представників місцевих громад.
До проєкту увійшли такі об’єкти:
замок XV-XVII століття у Свіржі
замок XVІІ століття у Старому Селі
замок-палац XVI-XVII століття у Поморянах
замковий комплекс (палац з казематами) у Бродах
Монастирський храм із дзвіницею XV-XVIII століття у Підкамені
палац Потоцьких ХІХ століття у Тартакові
палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у Сколе
ратуша XVІІІ століття у Добромилі
костел 1758 року у Годовиці
костел ХVІІ століття Різдва Богородиці у Комарно
костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Білому Камені
церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI століття у Щирці
дерев’яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 року у Маткові
дерев’яна церква Святого Михаїла 1663 року в селі Ісаї
дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 року в Дрогобичі
пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода»
Нагадаємо, компанія «Skeiron» заснована у 2016-му році з метою збереження, популяризації та актуалізації об’єктів архітектурної та культурної спадщини України. За цей час команда реалізувала низку проєктів: «Кишенькове місто: Львів», «Кишенькове місто: Чортків», «Княжий Звенигород: від реального до віртуального» соціальний проєкт «Відчуй Україну на дотик: Львів», відсканували Тартаківський палац на Львівщині в проєкті «Тартаків & Тартак», створили проєкт доповненої реальності для Меморіального музею Михайла Грушевського у Львові. Також зараз «Skeiron» спільно з командою Львівського історичного музею запустили інноваційний проєкт «Імерсивна платформа «Музей у 3D». Про це читайте ТУТ.
Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.