Львов

Старосамбірські журналісти роблять свою справу і продовжують волонтерити

11 июл•Leopolis.news

Про це повідомив кореспондент Leopolis.news.

Активіст Микола Гомонко, який завдяки спільним добрим справам давно дружить із священником, перший повідомив, що військовому капелану отцю Івану Галю для виконання у зоні бойових дій духовної місії потрібен автомобіль. Більшу половину суми для придбання транспортного засобу зібрали парафіяни сіл Велика Сушиця, Терло, Лібухова, де він мав парафії, а також священники по церквах. Однак накопиченої суми недостатньо.

Осторонь благородної справи не стоять старосамбірські журналісти Марія Кузьмин та Люба Кіпоренко, які своїм медійним словом закликають долучитися до благородної справи. А до того в офісі редакції вони накопичували різноманітну гуманітарну допомогу, передавали її волонтерам, які її везли на схід військовим та потребуючим. Обидві з ними не раз вирушали у далекі та навіть ризиковані поїздки, а потім про свої враження писали в газеті, транслювали на місцевому радіо.

Увага громадськості до капелана о. Івана Гальо прикута не просто так. Волею Всевишнього він у буремному і трагічному для мирних українців лютого 2014 року був на Майдані серед тих,

хто прагнув волі і кращого майбутнього в рідній Батьківщині. Там йому за бронежилет служив Господній хрест, з ним у руках його бачили на барикадах, залитій кров’ю столичній вул. Інститутській. Його, духовного лікаря, медики кликали до важко поранених снайперами учасників масштабної акції протесту, які потребували його молитви. Він її уділяв на відпущення земних гріхів із сльозами на очах, а для живих благав оздоровлення.

Побачене і пережите змінило долю і місію о. Івана. Внутрішньо постановив собі, що йому належить продовжувати святу справу, за яку життям заплатили Герої Небесної сотні. У часі АТО та пізніше із місцевими добровільними помічниками захисників їздив і як священник, і як волонтер. Довелося побувати у Старобільську, Станиці Луганській, Лисичанську, нещасному Щасті та інших кровопролитних точках Донбасу, куди ступив озброєний лихий північний сусід з московії. Його бачили в госпіталях серед поранених, духовно опікувався сім’ями загиблих.

З першого дня великої війни о. Іван Гальо поверх підрясника вдягнув військову форму, на фронті героїчному воїнству 80 десантно-штурмової бригади уділяє таїнство сповіді, несе Боже слово.

«Тепер, – написали журналісти, – у священника первинне військове офіцерське звання молодший лейтенант Збройних сил України. Офіційна посада – військовий капелан. Його йому присвоєно відповідно до наказу Міністра оборони Олексія Резнікова».

«Поки триває війна з рαшиcτами, поки ще не видворили лихого окупанта за межі рідної землі, – каже о. Іван Гальо, – байдужим ніхто не можу бути. Треба молитися, кожному чесно робити свою справу чи то в тилу, чи на передовій, а перемога неминуча…».

Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news

Доля, фронт, Терло, снайпер, Дія

Читайте еще