Виставку ізраїльтянки Ольги Голлер можна відвідати в Одеському Будинку-музеї імені Н. К. Реріха (Велика Арнаутська, 47).Зараз, коли в Ізраїлі розгорілися бойові дії, Ольга активно займається волонтерством, робить закупи питної води в пляшках та розвозить військовим та цивільним. А за освітою вона – біолог, пропрацювала 25 років в однії з найбільших лікарень в країні – Тель-Хашомер в Тель-Авіві. Завідувала банком тканини, відділенням, яке займається пересадками шкіри, трансплантацією органів і таке інше. Захопленнями називає, окрім художньої фотографії, салонні танці, літературу, велосипед, організацію творчих вечорів та віставок.А батьки Ольги були фізиками, тато колекціонував картини та художествені листівки, читав лекції про митців. Мама була шанувальницею творчості Олени та Миколи Реріхів, вивчала праці Олени Блаватської. Ольга була заміжня за ізраїльським художником Арьє Перелем, який пішов з життя кілька років тому. Їхні дорослі діти живуть у Сполучених Штатах.«У Ольги дуже цікавий підхід до фотографії - каже директор музею Олена Петренко. – Ми бачимо місто крізь призму ліхтарів,
квітів або з 49-го поверху величезного житлового комплексу Азріелі, який знаходиться навпроти Генерального штабу Ізраїлю. З цієї високої точки Тель-Авів бачити, як на долоні. Цікаве граффіти, яке багато хто називає «очами Тель-Авіву». На кожній залізничній станції там стоїть рояль або піаніно. Я не кажу про те, як ці інструменти налаштовані, але вони стоять и на них можна грати. Квітуча жакаранда, ріка Яркон, за висите и яку краще знімати взимку, численні невеликі скульптури з металу потрапили до кадру».Концертні зали, в яких Ольга теж робить цікаві сюжети, в Ізраїлі заведено оформлювати в чорному кольорі. Навіть під час виконання класики в залі можуть вимкнути світло та занутити слухачів у пітьму. Незвично для нашого меломана, як і час проведення концертів: після восьмої вечора. Це пов’язано з тим, що ізраїльтяни багато працюють та раніше просто не можуть звільнитися. Залишається додати, що експозиція «Тель-Авів від Ольги Голлер», хоча й складається з кадрів мирного життя, демонструється на знак співчуття та співпереживання державі Ізраїль.Авторка - Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва
