В Одесі, у бібліотеці імені Грушевського, відбулася презентація нової книги історика та дослідника визвольного руху Володимира В’ятровича «Генерал Кук. Біографія покоління УПА». Робота над нею тривала 20 років, і за цей час автор опрацював тисячі документів, сотні свідчень і сторінок архівів, зокрема розсекречених матеріалів КДБ.
На презентації побувала кореспондентка Район.Одеса
За словами автора книги, історія Генерала Василя Кука розповідає про життя всього покоління українців, котрі, попри переслідування та репресії, продовжували боротьбу за незалежність.
Становлення Василя Кука «Зі звичайного сільського хлопця Василька Кука виріс генерал Кук. Очевидно, що своїм шляхом він завдячує батькам – Степану й Парасковії, які інвестували в його освіту», – зазначив В'ятрович.
Василь Кук народився в селищі Красне. Коли туди провели залізницю, його батько влаштувався на роботу, вивчив німецьку й зрозумів важливість освіти. Тож попри бідність і складні умови початку ХХ століття, він дав гідну освіту всім шістьом своїм дітям.
Кук навчався в Золочівській українській гімназії,
створеній у міжвоєнній Польщі ветеранами Української революції 1917–1921 років. За словами В'ятровича, там він отримав не лише знання, а й «заряд патріотизму» – розуміння, що без боротьби українська держава неможлива.
Шлях у підпілля та командування УПАПопри здобуту вищу освіту, Кук швидко усвідомив, що йому, як українцю, у Польщі немає місця для повноцінної самореалізації. Він вступив до ОУН, де його кар’єра розвивалася стрімко: від керівника ланки у гімназії – до організаційного референта, третьої за важливістю посади після голови та двох заступників.
У 1937 році, після арешту та страти його побратимів і рідного брата, Кук переходить у підпілля – і перебуватиме там до 1954 року.
Досвід Кука дозволив йому стати наступником Романа Шухевича після його смерті – він став головним командиром УПА.
Невдале «перевиховання»Володимир В'ятрович розповів, що радянські спецслужби залучали сотні агентів, щоб знайти бодай найменше свідчення про його перебування. У 1954 році зв’язкові Кука, які виявилися агентами, видали його КДБ.
«Більшість книжок про Кука закінчуються його полоном.
Насправді, після 1954 року починається не менш цікава, а, можливо, й більш драматична історія», – підкреслив автор.
Шість років Кук провів у тюрмі. А потім спецслужби намагалися використати його у пропаганді – змусити засуджувати український націоналізм. Для цього його влаштували в Інститут історії.
Але КДБісти швидко зрозуміли: Кук не збирається виконувати вказівок.
«Він залишався для них фанатичним ворогом радянської влади», – процитував В’ятрович документи КДБ.
За словами автора книги, Кука не повернули до в’язниці лише тому, що чекісти не хотіли визнавати власну провальну роботу і ризикувати посадами.
Читайте також: Він передбачав війну з Росією ще у 90-х: у Луцьку презентували книгу про останнього командира УПА
Найважче було знайти самого КукаВ'ятрович познайомився з Василем Куком ще у 1995 році, коли був студентом другого курсу історичного факультету у Львові.
«Він був підпільником із колосальним досвідом. Він не міг просто так довіритися людині – перевіряв кожного. Я мусив довести, що зі мною можна працювати», – згадує історик.
Після Помаранчевої революції Кук погодився почати працювати над спогадами.
Доступ до документів, однак, В’ятрович отримав лише тоді, коли очолив архів СБУ.
Найважче, каже він, було «знайти самого Кука»:
«Кук настільки зливався із процесами, які він започатковував, що там його було дуже мало. Всюди він розповідає про процеси, а мені хотілося побачити його як особистість. Я хотів, щоб ми бачили людину, яка зростає, вчиться, помиляється, кохає, і всі ці речі було дуже важко з нього витягнути».
Однак В’ятрович знайшов його особисті записки на сторінках перекладного календаря.
«Деякі з них були для мене шоком. Я не очікував побачити такого Кука», – зізнається автор книги.
Це було про ті страшні дні, коли у нього на руках помирала дружина.
Історик процитував щемливі записи Кука:
«Ти наповнювала собою весь простір, тепер тебе тут нема і не знаю, як зможу жити далі без тебе»
Зустріч, на яку прийшло чимало охочих дізнатися про книгу та життєвий шлях генерала Кука, завершилася жвавим обговоренням і запитаннями до автора.
Презентація книги довела: інтерес до постаті Василя Кука й досі значний. Його історія – це ключ до розуміння українського спротиву у ХХ столітті, а робота В’ятровича відкриває нові пласти минулого, які довгі роки приховувалися за грифами «таємно».
Читайте також: Василь Кук передбачив війну
Дивіться інтерв'ю з Володимиром В'ятровичем про масштабне розсекречення архівів КДБ та важливість декомунізації і деколонізації:
