Перед проведенням аукціону з приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ), який так і не відбувся, до активу виник підвищений інтерес з боку п’яти потужних інвесторів. Усі вони підписали угоди про нерозголошення (NDA), що засвідчило їхню налаштованість ретельно вивчити документацію та можливості підприємства.
Зацікавлені сторони серед інвесторівСеред потенційних покупців ОПЗ фігурували як українські, так і міжнародні компанії та приватні особи. До числа зацікавлених увійшла енергетична компанія ДТЕК, яка продовжує розширювати свій інвестиційний портфель, а також американо-ізраїльська корпорація Marco International, відома діяльністю у сфері сировинних ресурсів та виробництва добрив. Окрім корпоративних гравців, намір приєднатися до приватизації висловили американські інвестори Сардар Бігларі та Даллас Салазар. Їхня присутність підтверджує міжнародну увагу до стратегічних підприємств української хімічної галузі навіть в умовах економічної та безпекової нестабільності.
Попри підписання угод про нерозголошення та проведення предметних консультацій, очікуваний аукціон не приніс результатів.
Перешкоди на шляху приватизаціїЯк відзначають експерти, ключовими факторами, що завадили приватизації, стали воєнні ризики й невизначеність у питаннях логістики та ціноутворення на енергоресурси. Для підприємства, що має високу енергоємність, ці чинники є критичними для планування сталого виробництва.
Сьогодні ОПЗ залишається одним із найбільших державних об'єктів, який потребує суттєвих інвестицій у модернізацію виробництва. Уряд продовжує шукати ефективні шляхи управління підприємством, оскільки його повноцінний запуск важливий для розвитку аграрної сфери, зокрема для забезпечення аграріїв мінеральними добривами.
Подальша доля заводу залежить від стабілізації ситуації в регіоні та готовності держави створити для інвесторів прозорі й безпечні умови для вкладень. Питання приватизації ОПЗ залишається актуальним і наразі потребує оновлення стратегії залучення потенційних інвесторів.
