Одесса

Одеса, якої більше немає: які історичні пам’ятки знищили забудовники

11 ноя•Море Людей

Одеса відома своєю унікальною архітектурою, однак із кожним роком її історична спадщина зазнає дедалі більших втрат. І причина не лише у війні. Старовинні садиби, маєтки та історичні промислові будівлі зникають під натиском сучасної забудови, а на їхньому місці виростають чергові багатоповерхівки.

Які цінні об’єкти Одеса втратила через свавілля забудовників, а які вдалося відстояти та захистити завдяки небайдужим містянам — досліджувало «Море Людей».

Друкарня Фесенка

Друкарня Фесенка Знищення друкарні Фесенка — одна з найрезонансніших подій в Одесі, що сталась у 2021 році. Друкарня була не просто історичною будівлею, а одним із символів боротьби за українську Одесу. Вона пережила імперські заборони на видання українською мовою, друкувала гроші Української Народної Республіки, однак зрештою не встояла перед тиском сучасної забудови.

Друкарня розташовувалася в центрі міста за адресою: вулиця Рішельєвська, 47. Її відкрив у 1883 році підприємець родом з Чернігівщини Юхим Фесенко.

Юхим Фесенко Попри введені імперією Валуєвський циркуляр (1863) й Емський указ (1876),

які забороняли друк українських книжок, тут у 1885 році видали літературний альманах «Нива». Пізніше підприємець активно друкував Шевченка, видав «Чорну раду» П. Куліша, праці О. Плюща і єдину збірку віршів Г. Комарової.

У коментарі Інтенту історик Олег Луговий пояснив, як Фесенку вдавалося видавати українську літературу попри заборони:

Це можна було робити лише російським правописом. Тобто це була така гра в малоросійську говірку: раз говірка, то і правопис мусить бути великоросійський, просто слова якісь викривлені. Ця поступка і дозволяла немов би обходити указ (Емський, — ред.). Ну а після 1905 року він втратив дієвість, і його вже не дотримувались.

З 1885 до 1918 Фесенко видав близько 75 найменувань українськомовних видань.

Восени 1917 року, після проголошення Української Народної Республіки Третім Універсалом Центральної Ради, друкарня Фесенка стала однією з небагатьох, які друкувати українські гроші.

Спочатку це були одеські марки, паперовий еквівалент 15, 20 та 50 копійок, малюнок яких розробив український художник Амвросій Ждаха. 17 травня 1918 року типографія Фесенка уклала договір з Міністерством фінансів на друк карбованців для Української держави,

– розповідає Олег Луговий.

У 2021 році, попри протести громади, ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» демонтувала будівлю друкарні Юхима Фесенка. Сьогодні на її місці побудований, але не введений в експлуатацію, житловий комплекс преміумкласу «Рішельєвський пасаж» (також відомий як «Простір на Рішельєвській») від групи компаній «Пространство».

Рішельєвський пасаж Дача Докса

Дача Докса Дача Докса — одна із найстаріших садиб одеської Аркадії, яку у 2016 році знесла будівельна компанія «Гефест» та звела на її місці висотний житловий комплекс «Родос».

  • ЖК Родос

  • ЖК Родос

Особняк розташовувався на Гагарінському плато. До революції він належав Анатолію Федоровичу Доксу — статському раднику, дворянину та члену Одеської судової палати. У 1917 році будівлю разом із прилеглою територією націоналізували. Згодом вона увійшла до складу санаторію «Дружба», а в самому особняку розмістилася адміністрація закладу.

Після початку розпродажу території значна частина земель перейшла у власність компанії «Саут парк», пов’язаної з колишнім народним депутатом Ігорем Марковим. Тим часом історична будівля поступово занепадала:

вона тривалий час стояла порожньою та неодноразово потерпала від пожеж. Після масштабної пожежі у травні 2010 року садиба зазнала значних пошкоджень.

Дача Докса У вересні 2016 року територія була передана під забудову будівельній компанії «Гефест».

Це викликало хвилю обурення серед населення. Одеські краєзнавці та громадські активісти почали публікувати у соцмережах фото техніки, яка вирубувала дерева навколо споруди.

Дача Докса — останній із маєтків Гагарінського плато Одеси. Днями його знесуть, а на його місці збудують чергову висотку «Гефеста». І перетвориться Аркадія на найогидніший спальний район Одеси. І буде там тісно й похмуро. А дихати покупці «елітної нерухомості» будуть власними вихлопними газами. І дивитимуться їхні діти на бетонних монстрів, нагромаджених навпроти їхніх же бетонних сараїв, — писав на своїй сторінці у Фейсбук історик Олександр Бабіч.

Попри суспільний резонанс, в ніч з 28 на 29 жовтня будівельна техніка повністю знищила залишки історичного маєтка.

Як прокоментував директор БК «Гефест» Олександр Проценко на пресконференції,

будівля не належала до пам’яток архітектури і знаходилась в аварійному стані. Тому компанія отримала всі необхідні документи та абсолютно «законно» знесла садибу.

Дача Костянтина Тіля

Дача Костянтина Тіля Дача Костянтина Тіля (або маєток Тіміо) — колишня історична садиба в Одесі, розташована на розі вулиці Костанді та Люстдорфської дороги. Майже одночасно з попередньою садибою, 19 жовтня 2016 року, її демонтувала будівельна компанія «Будова» для зведення чергової багатоповерхівки.

Точна дата будівництва дачі Костянтина Тіля залишається невідомою. Свою назву вона отримала на честь одного з власників земельної ділянки — Костянтина Тіміо (Тіля), у власності якого вона перебувала з 1885 року до Жовтневої революції 1917 року. Сам маєток, імовірно, звели на початку 1910-х років. Споруда вирізнялася витонченою архітектурою з характерною башнею.

Дача Костянтина Тіля У 2010 році в будівлі діяло відділення шкірно-венерологічного диспансеру №3, яке згодом переїхало до іншого приміщення.

До певного часу особняк перебував у списках пам’яток архітектури, однак за кілька років до знесення його таємничим чином виключили з реєстру об’єктів культурної спадщини.

Нині на місці дачі зведений 24-поверховий житловий комплекс «Горизонт».

  • ЖК «Горизонт»

  • ЖК «Горизонт»

Дача Мандражі

  • Дача Мандражі

Дача Мандражі — історичний особняк XIX століття, що розташовувався на 13-й станції Великого Фонтану на території санаторію «Чорне море».

Дача належала родині Мандражі, грецького походження. Олександр Миколайович Мандражі був військовим — у відставку вийшов у генеральському званні.

Також її історію пов’язують з іменами одеських художників М.К. Бодаревського, Т.Я. Дворникова та археолога О.О. Павловського.

Раніше доступ до всього санаторію був вільним, однак потім його передали у приватні руки — компанії «Платан Плюс», яка за даними NIKCENTER, входить до інвестиційно-будівельної групи «Кадор». Тоді ж за допомогою махінацій будівлю вивели з-під захисту культурної спадщини.

Вже у 2020 році низка громадських організацій били на сполох: на території санаторію «Чорне море» помітили групу людей, які робили геодезичні виміри. Це наштовхувало на думку про підготовчі роботи для будівництва.

17 квітня 2026 року будівельна техніка за декілька годин знищила історичну пам’ятку архітектури.

зруйнована Дача Мандражі Яку чергову висотку там буде зведено — поки можна лише прогнозувати. Водночас, питання не лише у знищенні архітектурної спадщини задля забудови, а й у безпеці схилів. За словами еколога Владислава Балінського, територія колишнього санаторію є зсувонебезпечною зоною, і будь-яке інтенсивне будівництво на схилі може створити додаткові ризики для стабільності прибережної смуги.

Які будівлі вдалось вберегти?Попри низку прикрих історій, є і позитивні випадки, коли суспільним тиском таки вдалось вберегти історичні пам’ятки від знищення та зведення на їх місці чергової новобудови.

Яскравий приклад — будинок на Воронцовському провулку, який у народі називають «будинком-стіною» або «Відьминим будинком».

Будинок-стіна Колись будівля належала відомому банкіру, підприємцю й консулу Георгію Рафаловичу. Земельна ділянка була складної форми, нагадувала деформовану трапецію. Саме ця конфігурація визначила вигляд споруди. Проєкт пов’язують із архітекторами Дмитром Клімовим або Дмитром Тележинським. Якщо дивитися з певного кута, бічну стіну практично не видно за фасадом.

Гострий кут обманює людське око. Більше ніж століття це вводить в оману гостей міста і породжує легенди.

Із 2012-го року було декілька спроб знищити унікальний візуальний ефект, починаючи будівництво впритул до «будинку-стіни». Втім, активісти цього не дозволили.

  • Мітинг проти знищення «будинку-стіни»

  • Мітинг проти знищення «будинку-стіни»

  • Мітинг проти знищення «будинку-стіни»

  • Мітинг проти знищення «будинку-стіни»

  • Мітинг проти знищення «будинку-стіни»

  • Мітинг проти знищення «будинку-стіни»

Як повідомляє Думська, спочатку вони збирали підписи про зупинку будівництва поруч із пам’ятником архітектури. А у вересні 2017 року, під час чергової спроби знищити ефект «будинку-стіни», пішли громити споруду, що росла на очах. Близько ста поліцейських намагалися перешкодити демонстрантам, під час бійки в хід пішли сльозогінний газ і кийки. Але в результаті близько 50 активістів змогли прорватися на будівництво.

Як повідомив начальник управління Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) Олександр Авдєєв в коментарі для видання «Інтент» вони зафіксували порушення з боку замовника та заборонили будівництво.

Адже ще у 2013 році «будинок-стіна» отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Пізніше об’єкт потрапив у зону охорони ЮНЕСКО.

Ще одна спроба незаконного знищення архітектурної пам’ятки відбулась у березні цього року. Тоді зафіксували навмисне пошкодження «Будівлі складів удільного відомства» (колишній винзавод), збудованої у 1895 році за проєктом архітектора Лева Влодека. Розташована вона за адресою Французький бульвар, 10.

Будівля на Французькому бульварі, 10 Вже наступного дня понад сотня одеситів вийшли на акцію проти знищення історичного об’єкту.

Протест на Французькому бульварі Як результат, поліція та прокуратура відкрили кримінальне провадження, Одеська ОВА та міська рада звернулися до суду, і п’ятий апеляційний адміністративний суд визнав дії забудовника незаконними.

Головним досягненням стало те, що 26 серпня 2026 року Міністерство культури України видало наказ, яким офіційно внесло і «Склади удільного відомства» і сусідню «Будівлю Пивзаводу» до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’яток місцевого значення.

Тема:

  • дача Докса
  • дача Мандражі
  • друкарня Фесенка
  • забудовники
  • знищення архітектури
  • історичні пам'ятки
  • Одеса
  • ЮНЕСКО

Новобудова, Роза, прокуратура, Дружба, рада

Читайте еще