Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт покійного сенатора Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану. Цей документ називають найважливішим серед тих, що пов’язані з Україною, з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому. Президент України Володимир Зеленський переконаний, що цей законопроєкт допоможе зупинити війну. Однак не все так однозначно.
ZAXID.NET розповідає детальніше про законопроєкт покійного сенатора Ліндсі Грема, який ухвалив Конгрес США, та його вплив на Україну.
Що сталося?Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема. Сенат підтримав законопроєкт ще у серпні 2026 року. Тож тепер потрібен лише підпис президента США Дональда Трампа.
«Голос Америки» пише, що законопроєкт підтримали 262 конгресмени, проти – 159. За документ проголосували 203 республіканці, 58 демократів і один незалежний.
Ініціатор голосування, конгресмен Майкл Маккол, наголосив на важливості ухвалення закону саме перед початком зими. За його словами, це створить тиск на Путіна до того,
як російська армія почне бити по цивільній інфраструктурі.
«Це вдарить по них там, де дійсно болить, і дасть важіль впливу, необхідний, щоб посадити Путіна за стіл переговорів. Це також тисне на Китай, щоб змусити Путіна сісти за стіл, бо вони теж постраждають від цих мит», – заявив Маккол, якого цитує 24 Канал
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
«Законопроєкт, за який ми проголосуємо сьогодні, не ідеальний, – заявив із трибуни конгресмен-демократ Євген Віндман, якого цитує «Голос Америки», – але це ключовий крок на шляху завершення війни. Президент мусить довести справу до кінця, а якщо він цього не зробить, ми притягнемо його до відповідальності в наступному скликанні Конгресу».
З одним із найбільш запальних закликів до колег, а особливо однопартійців-демократів, звернувся конгресмен Стені Гоєр.
«Якщо ми не ухвалимо цей законопроєкт, у Кремлі буде радість, а в Києві – сльози… Це антиросійський і проукраїнський законопроєкт. Ухвалімо його!» – заявив Стені Гоєр.
Чому стільки шуму?Це один із ключових для України законопроєктів. Reuters називає його найважливішим серед тих,
що пов’язані з Україною, з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Документ передбачає дозвіл для президента США запроваджувати мита до 100% проти країн, які імпортують російські енергоносії чи допомагають Росії обходити санкції. Мита від 0% до 100% загрожують п’яти найбільшим імпортерам нафти та газу. Документ також передбачає посилення санкційних обмежень проти російських посадовців, банків і тіньового флоту.
«Законопроєкт забороняє експорт, реекспорт або передачу всередині країни до Росії або в Росію будь-яких енергоносіїв або енергетичних продуктів, вироблених у США; здійснення громадянами США нових інвестицій у Росії або купівлю російського суверенного боргу; та торгівлю цінними паперами російських державних організацій, що належать, контролюються або афілійовані з урядом, на національних фондових біржах США» – йдеться у пояснювальному дописі Конгресу до законопроєкту.
Якщо узагальнити, то законопроєкт спрямований проти енергетичної та оборонної промисловості Росії, а також її «тіньового флоту», танкерів, які обходять чинні санкції, з метою позбавити Москву грошей,
що використовуються для оплати війни з Україною.
Як цей закон вплине на Росію?Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк розповів «Європейській правді», що Росія досі отримує значні доходи від продажу нафти.
«Передбачені законопроєктом тарифи проти країн-покупців російських енергоносіїв можуть стати дієвим інструментом, щоб скоротити ці доходи та підвищити ціну співпраці з Росією», – зазначив уповноважений президента.
Владислав Власюк наголосив, що санкції стосуються також Тегерану, який співпрацює з Москвою у військово-промисловому напрямі, зокрема обмінюється технологіями. Країни також використовують спільні канали постачання, а іранські дрони й компоненти для зброї стали частиною війни проти України.
«Ми очікуємо, що санкції зроблять російський експорт енергоносіїв дорожчим, складнішим і менш прибутковим. Це не означає миттєвого припинення війни, але означає поступове скорочення можливостей Росії підтримувати її нинішню інтенсивність на полі бою», – вважає посадовець.
Президент України Володимир Зеленський також привітав ухвалення Конгресом цього законопроєкту.
«Саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти джерела цієї війни, проти Росії, – це надзвичайно сильний інструмент, який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир. Санкції мають бути сильними, щоб уся робота заради миру, і зокрема наші спільні з Америкою, Європою та іншими друзями дипломатичні зусилля, спрацювали. Дякую членам Палати представників, сенаторам, лідерам Конгресу США за підтримку цього законопроєкту. Росії потрібно закінчувати цю свою війну», – написав Зеленський.
Чому законопроєкт критикують?Цей законопроєкт також отримав чимало критики. Деніел Фрід, колишній помічник державного секретаря США з питань Європи та Євразії, у матеріалі для аналітичного центру Atlantic Council пише, що найпотужнішим і найсуперечливішим є розділ 113, який передбачає запровадження до 100% тарифів для країн, що імпортують великі обсяги російської сирої нафти чи природного газу. До такого списку можна зарахувати Китай, Індію, а також Туреччину, Японію, Словаччину та Угорщину.
«Критики стверджують, що тарифи загалом є поганим інструментом для тиску на Росію чи треті країни. Вони мають рацію, особливо враховуючи часто неефективний, навіть незграбний спосіб, у який адміністрація президента США досі застосовувала мита. Критики зокрема зазначають, що розділ 113 надає адміністрації широкі повноваження, якими вона може зловживати, наприклад, шляхом запровадження тарифів на весь ЄС через закупівлю нафти та газу деякими державами-членами» – пише Деніел Фрід.
За його словами, законопроєкт передбачає гнучкість, яка може допомогти йому працювати. Розділ 113(b) дозволяє коригувати тарифні ставки, якщо країна скорочує або припиняє імпорт російської нафти чи газу. Це дасть США гнучкість у співпраці з країнами, які погоджуються скоротити ці закупівлі.
Аналітик Томас Райт пише для The Atlantic: «Законодавство не запроваджуватиме жодних суттєвих нових санкцій проти Росії та дозволить Трампу відмовитися від будь-яких своїх заходів, просто заявивши, що це відповідає національним інтересам. Іншими словами, закон, який, здається, сковує Трампа кайданками, дасть йому ключ до звільнення. Щобільше, його найважливіші положення стосуються не санкцій як таких, а тарифів. Законопроєкт може надати Трампу такі ж широкі повноваження щодо запровадження тарифів, які Верховний суд забрав у нього в лютому, що дозволить йому посилити свою торговельну війну з багатьма союзниками та партнерами Америки».
Які країни уже відреагували?Ухвалення законопроєкту викликало широкий резонанс і привернуло увагу провідних світових медіа. Водночас показовою є реакція країн,
які продовжують активно співпрацювати з Росією.
Китай до прикладу, виступив проти ухвалення законопроєкту Конгресом США. Речник міністерства закордонних справ Ґо Цзякунь, якого цитує сайт Anadolu, сказав, що «співпраця Китаю не спрямована проти жодної третьої сторони й не повинна порушуватися під примусом будь-якої третьої сторони».
У МЗС Індії також відреагували, заявивши, що «взяли до відома» це рішення. Reuters пише, що Індія попередила США, що запровадження мит щодо країн, які купують російську нафту, може вплинути на двосторонні відносини.
«Індійська сторона також чітко заявила про свою рішучість вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельних та економічних інтересів», — додали в індійському МЗС.
Не забарилася й реакція Угорщини яка також може потрапити під санкції. Депутат Мартон Гайду, який очолює комітет із питань закордонних справ угорського парламенту, написав, що обговорив з представниками республіканської більшості в Палаті представників США майбутнє угорсько-американських відносин.
«Палата представників ухвалила закон, що передбачає запровадження мит для найбільших покупців російських енергоносіїв. Це крок, який створює ризики, зокрема й для Угорщини. Саме тому для мене було важливо наголосити: партія “Тиса” цілком усвідомлює небезпеки та недоліки залежності від російських енергоносіїв, а план розв’язання цієї проблеми вже на стадії завершення. Я звернувся до американських партнерів із проханням підтримати виведення Угорщини з-під дії цього закону, а також підтримати зусилля нашої країни щодо диверсифікації джерел енергії»,
– написав Мартон Гайду.
А що каже Росія?У Кремлі назвали ухвалення законопроєкту недружнім кроком. Речник російського президента Владіміра Путіна Дмітрій Пєсков, коментуючи рішення Конгресу США, заявив, що такі дії є «неприйнятними» та можуть ускладнити перебіг мирних переговорів.
«Ми спостерігаємо за проходженням цього документа. Це стосується недружніх дій. І, звичайно, введення деяких додаткових санкцій з боку США однозначно ускладнить зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні», – цитує видання «Фокус» слова Пєскова.
Трамп його підпише?Видання The Wall Street Journal із посиланням на посадовця Білого дому пише, що американський президент має намір підписати законопроєкт.
Однак залишається відкритим питання, як Дональд Трамп використає надані йому повноваження.
