Борис Кушнирук: Більшість реформ уряд міг провести без участі парламенту

Які саме реформи мав і ще досі має зробити уряд України? Що має заплатити кожен українець за те, щоб наша країна була незалежною? На ці та інші запитання відповів у студії «Соціальної країни» економічний експерт Борис Кушнирук.

Борисе, чому не проводяться реформи в економіці, а якщо і проводяться, то чому ми їх не бачимо?

На превеликий жаль, була зроблена суттєва помилка, пов'язана з тим, що у нас був сформований партійний уряд після падіння режиму Януковича. А мав би він бути технократичним, не пов'язаним із членами тих чи інших партій. Це має бути уряд із людей, що мають публічно зазначити дві речі: перша - що вони не балотуються в президенти, друга - не балотуються в парламент.

В перший же день призначення уряду, коли була оприлюднена програма, я зрозумів, що жодних реформ очікувати не варто. Тому що уряд не готовий ані інтелектуально, ані етично до того, щоб проводити реформу.

Чи будуть економічні реформи зараз, чи вже тільки після того, як буде обраний новий склад парламенту?

Є два сценарію. Один песимістичний: це війна з Росією, де ми всі розуміємо, що це російські військові,

але принаймні Росія ще офіційно цього не визнає. Другий сценарій, це коли буде пряма агресія, тоді президенту доведеться вводити військовий стан, брати управління економікою на себе. До того часу, поки не сформують новий уряд , жодних реформ не буде. Реформи потрібні зараз і тут, причому реформи, які може робити не парламент, а уряд.

А що міг би зробити уряд Яценюка без прийняття нових законів?

Ну, насправді дуже багато. Умовно я називаю п'ять напрямків реформ, які треба робити. Перший - це скорочення державного апарату. От у нас є міністри, а є ще секретаріат кабінету міністрів. Повірте, ніде в ринковій економіці немає такого, в будь-якій країні нічого подібного немає. Чому? Тому що у нас є міністерства і міністри, які несуть політичну відповідальність за прийняті рішення, а крім того, є секретаріат Кабінету міністрів, який підпорядковуються безпосередньо прем'єр-міністру, який по всім напрямкам діяльності країни має ще департаменти, які контролюють діяльність міністерства. Тобто міністр - політична і публічна фігура - не може нічого вдіяти, бо там якийсь клерк не поставив свій підпис,

тому що він вважає, що це неправильно.

Друге - це прозорість. Чим прозоріше функціонує країна, тим зрозуміліше, що відбувається і в першу чергу це стосується економіки. Для прикладу, у уряду Кемерона у Великій Британії першим кроком було встановлено, що всі видатки бюджету більше 500 фунтів (10 000 гривень) мають оприлюднюватись. Якщо ці видатки проведені, то має стояти дата проведення, сума, на які цілі, за якою ціною, у кого купили ці товари та послуги за бюджетний кошт. Це те, що може діяти без додаткових функцій Верховної Ради.

Третій напрямок - енергозбереження. Нам потрібно не просто отримати газ з інших джерел, а нам потрібно встановити, хто скільки його споживає. І для цього потрібно, щоб на кожному будинку стояли прилади обліку. Поки немає приладів обліку, не має підстави говорити, що треба піднімати тарифи, що ваші тарифи не покривають витрати і так далі. І це знову-таки не потребує жодної участі парламенту.

Четвертий напрямок - демонополізація. Якщо виникає монополізація тих чи інших сфер, то малий і середній бізнес просто ліквідуються. Особливо монополізація почала відчуватися з правління уряду Януковича.

П'ятий напрямок потребує участі парламенту, це фіскальний податок. Це скільки коштів з економіки забирається і скільки перерозподіляється через бюджет. Так от, у нас перерозподіл більше 50%, якщо брати з урахуванням пенсійного фонду. Для України це дуже багато. Тут потрібна участь Верховної Ради, тому що для скорочення кількості податків, безперечно, потрібне рішення Верховної Ради. Але з п'яти напрямків чотири - це діяльність уряду без участі Верховної Ради, і лише для п'ятого потрібна участь Верховної Ради. Це по економічному блоку.

Ще одна проблема, це те, що ми маємо незбалансований бюджет. Ми маємо заздалегідь завищені показники доходів, в зв'язку з цим ми запланували завищені показники витрат. Але насправді доходів ми таких не отримуємо, тому виникає «діра». За всі роки незалежності наш уряд був зацікавлений в цьому.

А чому уряд зацікавлений у нереалістичному держбюджеті?

Річ в тому, що якщо у вас доходів вистачає для того, аби профінансувати всі видатки, в цьому разі ви всі видатки профінансували - ніякого зиску. А якщо у вас доходів на одну суму, а видатків в п'ять разів більше,

в цьому випадку до вас будуть йти «прохачі», що «Ви мої видатки проведіть». Так от, на одних вистачить, а на всіх інших «ну ви ж розумієте, що нам не вистачає коштів».

Чи може бути економіка ефективною під час військових дій, агресій?

Зрозуміло, що у військовий час витрачається більше коштів на армію, що у мирний час просто не потрібно. Якщо ми говоримо про локальний конфлікт, то можна взяти для прикладу Грузію. У 2008 році на території Грузії протягом трьох місяців стояли російські війська. Тобто центральний уряд майже не контролював там ситуацію, я вже не кажу про податки та все інше. Але при цьому, за підсумками року, Грузія втратила 3% ВВП, а російська економіка - 7-8% , і це при тому, що бойові дії велися на території Грузії. Тобто, якщо у вас локальний конфлікт, то мають бути скорочення бюджету, енергозбереження, деномополізація, прозорість, нас війна це змушує робити. Окремо можна говорити, що під час війни, справді може бути більше податкове навантаження.

На превеликий жаль, я назвав п'ять напрямків, і по всім у п'ятьом у нас мінуси. Який би уряд не був,

є речі, які можна і треба робити негайно, ну, збалансованість бюджету - це кричуща необхідність . Ви не зможете стільки утримувати бюджетників, державних службовців, ви не можете стільки мати соціальних пільг, ви не можете тримати настільки незбалансований бюджет - от реальність яку треба змінювати.

Щодо курсу долара? Від чого залежить ситуація з курсом?

Багато в чому ситуація з доларом - це сукупність декількох факторів. Перший - це війна і негативні очікування, які породжують падіння експорту, в тому числі з Донбасу, а це одна із важливих складових. Друге - це відсутність реформ і незбалансованість бюджету, коли уряд займається тим, що він друкує гроші. А якщо гроші друкуються, то кудись вони діваються. Зростання цін і курс. Третє - це питання безпосередньо до Національного Банку. У Національного Банку, на сьогоднішній день, дуже обмежений ресурс золотовалютних резервів, для того, щоб витрачати їх для утримання курсу.

Де Україні взяти грошей, щоб вистояти у цьому двоборстві?

Україна може розраховувати виключно на себе. Ми виходити маємо з того, що ми можемо забезпечити собі самі і вистояти ми повинні самі.

Тому всі ті речі, які я казав - скорочення видатків, прозорість і все інше - мають бути зроблені і зроблені як можна швидше для того, щоб ми мали більше можливостей вистояти від тих негараздів, які є. Давайте відверто, ми не зможемо платити дітям війни, ми не зможемо платити навіть за народження дитини, більшості пільг ми не можемо платити.

Перед виборами знову почнеться цей «атракціон щедрості» від кандидатів в депутати , ці обіцянки. Чи почують, чи повірять їм люди?

Якщо уряд цього не зможе робити, це доведеться робити президенту, і доведеться казати «ні, ми не можемо зараз собі дозволити і обіцяти того, що ми не можемо виконати». Для президента зараз склалася важка психологічна ситуація: він не може критикувати уряд, але повинен змушувати робити кроки у реформуванні в напрямку збалансованості ситуації. Якщо це не буде робитися, це буде дуже погано. Під час війни багато речей легше зробити ну хоча б тому, що люди мають зрозуміти , є вибір: або вам дадуть папірці і не дадуть зброї нашим військовим, тому, що вам роздадуть кошти. І тоді ворог буде стояти не в Криму і Донецькій області, а буде стояти у Києві і у Львові. Зараз ми повинні зрозуміти, що будь яке небажання проводити реформи це робота на ворога.

Повне інтерв'ю з Борисом Кушнируком дивіться нижче.