Полтава

Хто похований біля кременчуцького пам’ятника «Борцям за владу рад»

Пряма мова.

Лише днями комунальні служби прибрали композицію громадян зі зброєю в руках з пам'ятника"Борцям за владу рад" що знаходиться біля кременчуцького міськвиконкому. Також зі стели зникла радянська зірка. Тоді секретар міськради Юрій Гриценко зазначив, що цей пам’ятник декілька разів зносили та ставили наново, а навколо нього є декілька поховань. У тім числі, людей, які померли від інфекційних захворювань.

Сьогодні «Кременчуцька газета» запитала у відомого краєзнавця Євгена Бергера про історію цього пам'ятника і поховання людей поруч з ним.

Він заявив, що в давнину на місці, де зараз ще знаходиться стела пам’ятника, був парк, який називався «Почтовим».

25 жовтня 1917 року більшовики захопили владу у Петербурзі. 28 жовтня 1917 року більшовики оголосили себе місцевою владою у Кременчуці і стали формувати загін червоної гвардії. У відповідь офіцери, які жили у нашому місті та частина молоді з навчальних закладів створили загін вільного козацтва. Вони стали проводити військові заняття в міському саду. Туди прибув командир загону червоноармійців Бутирін і наказав супротивникам розійтися.

Останні відмовилися виконувати його наказ. Там відбувся бій. У ході бою загинули і червоноармійці, і їх супротивники. Червоноармійці згодом були поховані на території парку «Почтовий», а вже студентів ховали рідні на Староревівському цвинтарі.

Також на місці, де зараз є остатки пам’ятника «За владу рад», були поховані 6 комсомолок.

У 1920 році до міста прибув нарком здоров’я Лоземір. Він помер від тифу і був похований у «Почтовому» парку.

«Потім цей парк був одним з улюблених місць прогулянок у Кременчуці. Але атмосфера тут була не дуже приємна. Люди гуляють і тут же поряд могили. Тому влада приймає рішення зробити братську могилу, аби увіковічнити їхню пам'ять.

У другій половині 30-х років всі поховані цього саду були перепоховані в цю єдину братську могилу.

Тут був збудований цей пам'ятник. По периметру пам'ятника було 16 гармат часів короля Польщі ІІІ, Богдана Хмельницького та інших епох.

Навколо гармат були оригінальні мідні ланцюги. У 1941 році німці, окупувавши Кременчук, демонтували цепи і відвезли у Німеччину, а гармати залишилися»,- каже Є.Бергер.

За його словами, згодом влада міста вирішила, що в парку гарматам не місце і вони були викопані. Їх хотіли переплавити на кременчуцьких заводах, але цього зробити не змогли і їх повезли на Урал. Зараз частина гармат експонуються в російських музеях.

«Отже, сьогодні ми бачимо, що вже демонтована композиція, а також зірка. Що стосується останків, то моя власна думка: згідно канонів християнства, їх краще не чіпати»- резюмував Є.Бергер.

Нагадаємо, Біля мерії Кременчука демонтують памʼятник "Борцям за владу рад" (Доповнюється)

Дев’ять років боротьби: кременчуцька активістка і чиновник розповідають про знесений пам’ятник «Борцям за владу рад» і що буде далі

Олег Булашев

Відео Ігоря Ліцкевича

рада, Заклад

Читайте еще