У Полтаві в стінах Полтавського національного педагогічного університету відкрили виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «(Не)знана Леся Українка: повернення», присвячену 155-річчю від дня народження поетеси. Експозицію, котра розкриває маловідомі факти життя і творчості Лесі Українки як поетеси, драматургині й перекладачки, підготували фахівці УІНП спільно з Міжнародним центром української мови при ПНПУ. Переглянути її зможуть студенти, викладачі та мешканці Полтавської громади протягом найближчого місяця.
Маршрут виставки та прив’язка до ПолтавиПроєкт вже мандрував країною: експонувався в Києві на Контрактовій площі, у музеї міста Новодністровськ на Буковині, у музеї-пам’ятці в Колодяжному на Волині, потім — у Гадячі. Полтава стала п’ятим містом у переліку показів. Організатори відзначили, що вибір локації для демонстрації експозиції не випадковий: Леся Українка мала тісні зв’язки з Полтавщиною — брала участь у відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві 1903 року, а також тривалий час мешкала поряд із Гадячем, де створила низку творів і організовувала культурні ініціативи.
«Творці виставки, фахівці УІНП та Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького відкривають заново постать Лесі Українки, спростовують стереотипи про постать письменниці, що роками навіювалися російською і комуністичною пропагандою». — таку думку висловила кандидатка філологічних наук, директорка Міжнародного центру української мови при ПНПУ Віра Мелешко під час церемонії відкриття. Вона наголосила на важливості переосмислення літературної спадщини в контексті національної пам’яті та деконструкції радянських міфів про письменницю.
Перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко передав вітання від депутатського корпусу, підкресливши виховну роль таких постатей для молодого покоління. Перший проректор ПНПУ Олексій Гура наголосив, що університет сприймає виставку як частину місії збереження і популяризації духовної спадщини, протиставляючи її намірам агресора знищити українську ідентичність у ході російсько-української війни.
Завідувачка кафедри української літератури ПНПУ,
професорка Світлана Ленська відзначила інноваційність літературної роботи Лесі Українки, її розрив із канонами і широку перекладацьку діяльність. Професорка кафедри журналістики Віта Семенко у виступі розповіла про роль родини Драгоманових–Косачів у збереженні й поширенні української культурної спадщини на еміграції та формуванні перекладної бібліотеки, яка підсилювала міжнародне визнання Лесі.
Речі, факти, доступність експозиціїПід час презентації представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар висловив думку про необхідність очищення постаті Лесі Українки від наративів московської пропаганди та представив історичні факти, які демонструє виставка. Він також повідомив, що експозиція доступна в електронному форматі на ресурсах УІНП — переглянути її онлайн можна за цим посиланням, а кожен охочий може завантажити виставкові матеріали на свій ґаджет чи комп’ютер.
На презентації звучали вірші Лесі Українки у виконанні студентів ПНПУ. Виставка демонструє не лише біографічні відомості, а й унікальні документи, листування, фотоматеріали та інтерпретації творчості,
що підкреслюють її багатоаспектність: поетичний доробок, драматургію, переклади великих європейських авторів, музичні зацікавлення та етнографічну діяльність.
У експозиції також акцентовано увагу на репресіях, яких зазнали члени родини Косачів у радянський час, на тому, що частина родини підтримувала УНР, а окремі твори Лесі зазнавали заборон та цензури. Організатори наголошують: одна з цілей виставки — показати комплексний образ письменниці, без спрощених ідеологічних кліше.
Віра Мелешко
Довідково Леся Українка народилася в родині Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (Олени Пчілки). Вона здобула широку мовну й культурну освіту: досконало володіла французькою, німецькою, англійською, італійською, польською, болгарською, грецькою та латинню, перекладала Байрона, Шекспіра, Гейне, Гюго, Гомера. Через хворобу — туберкульоз кісток, що виявили в дитинстві, довгий час була прикута до ліжка, та попри це рано почала писати: перші вірші й драматичні замальовки з’явилися в дитячі роки, підлітком вона створила підручник із стародавньої історії східних народів.
Леся Українка не лише писала вірші й драматичні твори, а й займалася музикою, знала сотні народних пісень, робила фольклорно-етнографічні записи та мала живописні захоплення. Її «Лісова пісня» була написана за короткий час, як і низка поезій та поем, що засвідчує її виняткову продуктивність і різнобічність таланту. Родина Косачів підкреслювала своє національне коріння — у побуті та вихованні дітей переважало українське мовлення й національні традиції.
Експозиція дає змогу відкрити для себе багатогранність постаті Лесі Українки, розвінчати ідеологічні кліше та передати цю спадщину молодим аудиторіям через академічні й мистецькі інтерпретації.
Представництво УІНП в Полтаві
Світлини: Олександр Розум
