Слався у вічності, Кобзарю! Сьогодні у Полтаві відзначили 212-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка, до пам’ятника поету традиційно поклали квіти, а у Краєзнавчому музеї провели круглий стіл до 100-річчя відкриття монумента. Як пройшли урочистості — дивіться у сюжеті.
У Полтаві пройшли урочистості з нагоди 212-ї річниці дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Біля пам’ятника Великому Кобзарю пройшло покладання квітів. До заходу долучилася депутатка Полтавської обласної ради Яніна Барибіна, яка опікується підтримкою та розвитком освітніх і культурних ініціатив у регіоні. За її словами: сьогоднішній день — знаковий для кожного українця.
Яніна Барибіна, депутатка Полтавської обласної ради Всіх нас цього ранку єднає Тарас Шевченко і ми знаємо його заповіт, він для нас є основою. Тарас Шевченко дає нам силу боротися. Борітися, поборите — вам Бог помогає.
А в Полтавському краєзнавчому музеї пройшов круглий стіл, під назвою — «Слався у вічності, Кобзарю». Для полтавців Шевченківські дні особливі, — зазначає завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею Наталія Кузьменко.
Наталія Кузьменко, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського Будемо говорити про те, як відбувалося, як проходив процес взагалі підготовки і встановлення пам’ятника. Будемо говорити про виступ капели бандуристів, про її досить таки цікаву і трагічну історію, яка продовжується зараз у тих музичних колективах, які діють в Україні, але ми будемо говорити і про Шевченка.
Такі заходи сприяють розвитку наукового середовища та збереженню історичної спадщини Полтавщини, — зазначає депутатка Полтавської обласної ради Яніна Барибіна.
Яніна Барибіна, депутатка Полтавської обласної ради Як і сто років тому лунало ось тут, поруч біля полтавського краєзнавчого музею на слова Тараса Шевченка «Думи мої, думи» і сьогодні ми чули прекрасний, осучаснений твір. Велика подяка і шана Вам і величезна вдячність за ваш науковий пошук, я бажаю всім науковцям і всі учасникам сьогоднішнього круглого столу цікавих змістовних тем, дискусій, без яких не відбувається жодна зустріч науковців та краєзнавців.
Перший пам’ятник Тарасу Шевченку намагалися створити ще до революції у Києві,
діяч Полтавського земства Лев Падалка займався збором коштів. Переворот у 1917 році в Петербурзі багато що змінив, — розповів історик Володимир Мокляк. Він додав: полтавцям пощастило, з’явився архітектор Іван Кавалерідзе.
Володимир Мокляк, історик, бібліограф, музейник Він створив цей пам’ятник. Створив у новому стилі, стиль — кубізм. Було кілька пам’ятників, один у Ромнах стоїть і досі, інший — у Сумах — знесли, були спроби знести і полтавський пам’ятник за часів Хрущова. Його врятували, він стоїть і буде стояти.
Під час круглого столу презентували свої дослідницькі роботи і студенти. Зокрема, тема доповіді Ірини Хрущ — полтавський пам’ятник Тарасу Шевченку у творах місцевих художників.
Ірина Хрущ, студентка Цікаво, що люди дуже сильно надихаються цим пам’ятником, як вони по-своєму його — створюють образи, кожен свій. У мене будуть не тільки художники, але й фотографи, офорти — це графіка, ще живопис і навіть одна скульптура. І кожен підкреслює своє бачення.
У межах круглого столу також презентували виставку «Пам’ятник Тарасу Шевченку в Полтаві скульптора Івана Кавалерідзе. До 100-річчя відкриття монумента». Загалом учасники представили 14 наукових доповідей.
