Останнім часом полтавські протестувальники обирали для пікетування білу будівлю мерії, а не сіру й монументальну в стилі соцреалізму штаб-квартиру обласної влади. Винятком стало останнє пленарне засідання 9 жовтня, на якому депутати вирішили дозволити масштабне святкування на рівні Полтавщини 95-ї річниці створення комсомольської організації. Таке рішення патріотично налаштована молодь Полтави сприйняла як своєрідний «камбек» у тоталітарне радянське минуле — і вирушила під стіни обласної ради, щоб його опротестувати. Туди ж попростував і нечисленний гурт комуністів та сучасних комсомольців, аби підтримати ідею «всенародного» свята. Тож сесія обіцяла бути веселою. «Свободівці» протестували проти повернення в минуле Прихильники комуністичної ідеї з червоними прапорами в руках біля обласної ради з’явилися першими, навіть палатку поставили по сусідству з «крутими» іномарками. Представництво було нечисленним — захисників ВЛКСМ та їхніх старших товаришів можна було з легкістю перерахувати на пальцях обох рук. На їхньому фоні голова обласної організації КПУ, депутат обласної ради Олександр Масенко запевнив місцеву пресу,
що святкування буде безкоштовним і ні копійки народних грошей із бюджету на нього не виділять. Говорив і про досягнення комсомольської організації радянського зразка. — Оцінюючи свій історичний шлях, все-таки приходимо до висновку, що ця організація завдяки енергії молодих людей, їхнім рукам створила стільки, що й зараз нинішні капіталісти не можуть розграбувати, розтягти, — наголосив Олександр Масенко. Щоправда, депутат скромно промовчав, що лави тих самих капіталістів поповнили якраз переважно вчорашні комсомольці. Що ж до нинішніх, то їх в області, за словами все того ж товариша Масенка, близько 500 осіб. За мить до початку сесії біля обласної ради з’явилися й полтавські «свободівці». Молоді люди йшли не з порожніми руками — принесли з собою коробку з прапорами та вимпелами СРСР і комсомольської організації. Усю цю радянську символіку хлопці епатажно спалили на очах у прихильників комуністичної ідеї — ті спостерігали за розпаленням багаття через спини правоохоронців, котрі стали між обома таборами подвійним живим кордоном. Не обійшлося без традиційних «привітань» у мегафони на кшталт «комуняку на гілляку!
» та «фαшизм не пройде». Причому останній заклик звучав з обох боків. «Свободівці», до речі, згадали про зовсім інші «досягнення» комсомольців, які допомагали старшим товаришам розкуркулювати українців, під час Голодомору активно забирали останній хліб у селян та здавали сусідів під час репресій. Після спалення прапорів представники патріотичного табору пішли до сесійної зали, де депутати якраз наближалися до розгляду питання про відзначення ювілею ВЛКСМ. Заклики «свободівців» із зали не голосувати за ганебне рішення не спрацювали: народні обранці впевнено натиснули на кнопки — і з рахунком чотири «проти», один «утримався» перемогли комсомольці. Уже після сесії екс-комсомолець і нинішній голова Полтавської обласної ради Іван Момот прокоментує, що цим рішенням обласна рада просто «рекомендувала повернутися до пам’ятників, обелісків, ветеранів не тільки комсомольців, а й ветеранів, які воювали, відбудовували народне господарство після війни». Тож питання, за його словами, не слід політизувати. — Рішення, яке прийняла обласна рада, — абсурдне і ганебне, не поважне для Полтавщини,
— переконаний голова міської організації ВО «Свобода» Юліан Матвійчук. — Розумію, що когось ностальгія мучить. Але вже 22 роки незалежній Україні, ми рухаємося трішки в інший бік — до євроінтеграції. У нас росте патріотично налаштована молодь, і в цій державі має бути національний момент, без якого держави не може існувати. Не можна з одного боку прививати повагу до синьо-жовтого прапора, як державного, і тут же влаштовувати святкування на честь неіснуючої організації вже неіснуючої країни. Подвійні стандарти лише ведуть країну до розриву і протистояння, котре точиться й досі. Коли ми викорінимо комуністичний ген з нашої свідомості, от тоді станемо єдиною і великою українською нацією. А щодо ветеранів, то у сучасному календарі, на думку патріотів, цілком достатньо свят, аби дійсно гідно їх вшанувати, якби тільки бажання було… Як депутати ділили гроші й угіддя… Пристрасті, що вирували за стінами сірої будівлі, на загальний настрій народних обранців не вплинули. Ті працювали натхненно і на диво швидко: за рекордні півтори години розглянули понад сорок питань.
Майже без дискусій та суперечок. До речі, 9 жовтня (уперше за тривалий час) в сесійній залі з’явився навіть міський голова Полтави Олександр Мамай. Щоправда, полтавський мер витримав лише півгодини засідання — і зник. Напевно, у важливих господарських справах. А депутати тим часом перерозподілили бюджетні лишки. Левову частку коштів — 9 мільйонів гривень — виділили для потреб медичної галузі області. На ці кошти, зокрема, планують придбати сучасні автомобілі швидкої допомоги, пально-мастильні матеріали та запчастини до автівок. 175 тисяч гривень витратять на проведення передпроектних робіт із реконструкції інфарктного відділення, встановлення автономної вентиляційної системи та інженерно-геологічних вишукувань в обласному клінічному кардіологічному диспансері. За кошти бюджету також куплять вакцину для інфекційної лікарні та радіохімпрепарати для обласного онкодиспансеру. 40 тисяч гривень отримає обласний центр матері та дитини. Майже мільйон гривень депутати додатково виділили в рамках програми фінансування молодіжного будівництва. На природоохоронні заходи в області додатково витратять 4 мільйони гривень.
Гроші розділили між містами обласного підпорядкування та районами. — Найбільший об’єкт, на який використають «екологічні» кошти, — це будівництво полігону побутових відходів у Хоролі, — прокоментував директор департаменту фінансів Павло Кропивка. — Ідеться про 2 мільйони 390 тисяч гривень. Крім того, 910 тисяч гривень отримає Карлівська міська рада для підключення до каналізації двох будинків на вулиці Радевича, 21 та 23. 350 тисяч «екологічних» гривень отримає і Зіньків, щоб придбати сміттєзбиральну техніку. А у Кобеляках за 205 тисяч гривень мають провести благоустрій та розчищення річки Кобелячок. Окрім грошей, депутати знову ділили мисливські угіддя. Цього разу без ексцесів та скандалів. Так, у Решетилівському районі наділили площами для полювання та господарювання громадську організацію «Сокіл» та мисливсько-рибальське товариство «Фазан». На території Зіньківського району 11,2 тисячі гектарів угідь отримало ДП «Диканське досвідне лісомисливське господарство». … та зверталися до Кабміну й Президента На нинішній сесії депутати прийняли відразу два звернення до столичного керівництва.
Перше стосується захисту інтересів полтавської громади та обласного комунального підприємства «Полтававодоканал». Як прокоментував голова обласної ради Іван Момот, на сьогодні водоканал заборгував за електроенергію 137 мільйонів гривень. І цей борг накопичився через різницю у тарифах, яку має компенсувати держава. Тому обласна рада й звернулася до Кабінету міністрів, аби столична влада знайшла механізм погашення заборгованості. Друге звернення до Кабміну та Президента стосувалося підтримки Полтавською обласною радою підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. І тут, як і годиться, без політики не обійшлося. Дискусії не було, але комуніст Олександр Масенко, котрий перед сесією заявляв журналістам, що жодних соціальних питань він порушувати на пленарному засіданні не збирається, раптом згадав про проблеми транспортного сполучення. Ще й почав цитувати попередній номер «Вечірки» і статтю «Як же нам іти в Європу, якщо й до Полтави не можемо добратися?» Депутати колегу уважно вислухали — і проголосували дружно і майже одностайно «за» євроінтеграцію… Що робити з картодромом… Під кінець сесії згадали й про проблеми.
Так, як і обіцяв, депутат обласної ради від фракції ВО «Батьківщина» Юрій Кривошеєв звернувся до обласного керівництва від імені мотоспортсменів та уболівальників з проханням захистити картодром та мототрек. Зауважив, що свого часу Полтава була відома на увесь світ не лише завдяки Полтавській битві, а і як місто, де діяли найсильніші у СРСР та Європі команди з мотокросу, спідвею й мотоболу. — Спортивно-технічний комплекс «Лтава» — це останній об’єкт у Полтаві (а в Україні таких залишилося всього два), який, незважаючи на жахливий стан трибун та технічних приміщень і на те, що практично не працюють системи водопостачання й опалення, і досі протягом всього сезону приймає і проводить змагання з технічних видів спорту, — зауважив Юрій Борисович. — Дуже прикро, що на ремонт та утримання «Лтави», яка перебуває на балансі Полтавського міськвиконкому, вже десятки років не виділяються кошти. Ще гірша ситуація зі стадіоном для мотоболу, гарьовою доріжкою, адміністративними та технічними приміщеннями на мототреку. За це все несе повну відповідальність Товариство Сприяння Обороні України.
Під їхнім керівництвом спортивні споруди, що будувалися громадою По-лтави й були справжньою перлиною мотоспорту та об’єктом заздрощів більшості міст України, перетворилися на об’єкти із фільмів жахів. Порушуючи всі можливі нормативи будівництва, санітарні норми, ігноруючи думку громади Полтави, Щербанівської сільської ради, рішень її сесій, керівництво Товариства Сприяння Обороні України замість того, щоб перейматися відродженням об’єктів спорту, за які воно несе повну відповідальність, займається доволі сумнівним будівництвом, надаючи дозволи на спорудження житлових будинків прямо поміж технічних приміщень. За 25 років колишній ДТСААФ, у власності якого знаходиться мототрек, спромігся лише… замінити ролики на флагштоці! Юрій Кривошеєв звернувся до представників міської влади, аби та відгукнулася на прохання керівництва картодрому й допомогла з ремонтом систем водопостачання та опалення. Якщо ж місту це нецікаво, то потрібно починати процедуру передачі картодрому в обласну власність. Він також закликав обласну владу втрутитися, щоб призупинити забудову цих спортивних об’єктів.
А заодно й підтримати звернення щодо передачі цих об’єктів на баланс обласного бюджету. ... і хто вплине на казначейство? Колега по фракції Юрій Шляховий оприлюднив ще одне звернення опозиції — вимогу до казначейства оприлюднити інформацію про суми заборгованості державних бюджетних коштів та коштів місцевих бюд-жетів. За словами керівника фракції ВО «Батьківщина», внаслідок блокування казначейських рахунків паралізована робота багатьох установ та організацій області, проте влада замовчує цю інформацію. — У районах утворилася величезна заборгованість за вже надані послуги і товари, підрядники припинили виконувати будівельні та ремонтні роботи, медичні заклади не можуть придбати ліки, — коментує Юрій Шляховий. — Для підготовки звернення на ім’я Президента України щодо негайного вирішення питання затримки проходження бюджетних коштів вимагаю терміново надати інформацію станом на 1.10.2013 року про суми державних бюджетних коштів та коштів місцевих бюджетів Полтавської області, які не проплачені їх розпорядникам у зв’язку із недостатністю коштів на єдиному казначейському рахунку. Юрій Шляховий повідомив, що в липні нинішнього року таку інформацію від Держказначейства намагався отримати народний депутат України Валерій Головко. Проте у відповідь він отримав… відписку на трьох сторінках з двома аркушами додатків у таблицях. Опозиціонери переконані, що таким чином влада намагається приховати реальну ситуацію в країні і той факт, що на єдиному казначейському рахунку катастрофічно бракує коштів. Фото Іванни СЕРДЮЧЕНКО
