Перша сторінка, п'ятниця, 14 квітня
Нинішньої весни невдовзі після того, як зійшла крига, в селі на Полтавщині, де буваю щоліта, одного чудового дня людей, мов блискавка, облетіла справді радісна звістка. Їхній земляк, добрий господар, а ще й затятий рибалка, спіймав у місцевій мальовничій річці рака!
Стороння людина, мабуть, не зрозуміє, що для селян ця звістка була, цілком можливо, такою ж обнадійливою, як колись голуб з оливковою гілкою для Ноя. Бо справа в тому, що минулого року їхню річку, екологічністю якої вони завжди пишалися, невідомими викидами було отруєно так, що в ній зникло все живе. Були побоювання, що вона не відновиться і за п’ять років. Правда, пішли дощі і вже під кінець літа в ній з’явилася риба, а сміливці почали купатися. Те, що тепер повернулися і раки, переконало всіх, що річка відновилася повністю.
Розповів про це нещодавно знайомому переяславцю, а він пригадав, як кілька років тому і тутешнім річкам загрожувало забруднення бориспільськими стоками. Добре, що вчасно піднялася громада і завадила таким планам.
Леонід МІЛЮТІН