У Полтавській державній аграрній академії відбулася непересічна подія: сюди завітали син та племінник видатного спортсмена, уродженця Запоріжжя, першого у світі дворазового Олімпійського чемпіона у суперважкій вазі (всього у світі таких 4) Леоніда Жаботинського. З цієї нагоди влаштували прес-конференцію і урочистий захід «Від гирі до олімпійської медалі».
Зустріч відбувалася у Музеї гирьового спорту на базі ПДАА. Це унікальний заклад, організований заслуженим тренером Олегом Морозом, котрий сам виховав 46 майстрів спорту. У колекції гир, яку він збирав 20 років, є гиря знаменитого Шемякіна, гирі часів царської імперії, прообраз гирі – ядро, яке використовували козаки.
У зустрічі взяли участь заступник голови ОДА Микола Білокінь, ректор ПДАА Валентина Аранчій, заслужений тренер України з гирьового спорту Олег Мороз, президент Всеукраїнської ГО «Союз гирьового спорту Україи» Валентин Бербеничук, журналісти і спортсмени.
«У нас на Полтавщині сильно розвинутий гирьовий спорт. Тому приємно, що до нас приїхав син видатного спортсмена, теж майстер спорту міжнародного класу,
віце-президент федерації важкої атлетики Запорізької області», - зазначив, вітаючи гостя, Микола Білокінь.
Гості підтвердили, що Полтавщина є центром гирьового спорту України, адже дві третини збірної - полтавці. Руслан Жаботинський представив полтавцям книгу, написану два роки тому, присвячену своєму видатному батькові.
«Це перша спроба розповісти про людину, яка починала свій шлях токарем на тракторному заводі. Коли я запитав його: «Чому ти вирішив займатися спортом?» - він відповів: «Дуже хотілося їсти». Бо спортсменам у повоєнні роки давали талони на посилене харчування».
Так Леонід Жаботинський потрапив у легку атлетику, потім зайнявся боксом, знайшов себе у важкій атлетиці. Він неодноразово підтвердив звання найсильнішої людини світу, переміг Юрія Власова, якого вважали непереможним. Арнольд Шварценеггер називав його своїм кумиром.
«Якось він підкинув у повітря 32-кілограмову гирю і просто спіймав її на долоню. Відтоді це стало його фірмовим трюком. Він часто демонстрував його молоді, навіть коли йому було вже за 70», - згадує Руслан Жаботинський.
«Коли його забирали в армію, він узяв із собою дві двопудові гирі. Казав: штангіст без гирі - як десантник без парашута. Одну з цих гир ми вирішили на сімейній раді подарувати вашому музеєві», - розповів Руслан Жаботинський.
Він також представив молодим спортсменам лінію вітчизняного спортивного взуття із логотипом родини Жаботинських.
