Через тиск суспільства політична еліта була змушена прийняти новий закон про місцеві вибори. Але постає запитання: наскільки політики, які прийшли до влади завдяки революційній хвилі, були чесні з народом, та які сюрпризи намагалися заховати під складними юридичними нормами.
Про це кореспондент ERVE.UA поспілкувався із головою Рівненської обласної громадської організації «Комітет виборців України» Олексієм Горецьким. Експерт з Рівного був одним із тих, хто допомагав парламентарям у розробці тексту довгоочікуваного законопроекту.
Захист від підкупу та маніпуляцій
-Ми маємо новий закон про місцеві вибори, він кращий від попереднього?
-Потрібно подивитися на те, що передбачав попередній закон. Тобто проаналізувати виборчу модель, і побачити, для чого вона була створена. На попередніх виборах модель по своїй суті для більшості рад була змішана: частина депутатів вибиралася пропорційно (партійні списки), а частина за мажоритарною системою. Частково це вирішувало питання структуризації політичного суспільства, але через мажоритарну складову використовувалися технології,
завдяки яким кінцевий результат фальсифікувався. Тобто результат не відповідав політичному вибору суспільства. У новому законі частково вирішене це питання, тобто, є політична відповідальність партій, які будуть обрані в місцеві ради. В подальшому можна буде їх розвивати та структурувати. Конкретні сили, які отримали більшість, нестимуть відповідальність за стан справ на місцевому рівні. Наші політики обіцяли народу відкриті списки. На жаль, попри різні заяви, закон цього не передбачає.
-Щодо виборів міських голів: чи будуть і надалі люди обирати очільників міст меншістю голосів?
-Ні, проблему із легалізацією міського голови вирішено. В Україні було достатньо прецедентів, коли міський голова обирався 10-15% виборців. Через це такий керівник був неприйнятним для левової частки жителів. Коли ти очолюєш місто із підтримкою в 10%, а 85% виборців голосувало за інших кандидатів, то маєш неабиякі проблеми. Чимало маніпулятивних технологій було спрямовано на те, щоб спеціально розпорошити голоси за допомогою дублювання кандидатів. Тепер у містах, в яких більше 90 тисяч виборців,
працюватиме двотурова система обрання. Але якщо кандидат набере переважаючу більшість (50+1% голос), то другого туру не буде. На Рівненщині лише у Рівному пройдуть вибори у два тури.
-Наскільки новий закон захищений від технологій підкупу виборців?
-Маніпулювати глобальним результатом буде надзвичайно складно, адже виборча модель побудована по-іншому. Те ж саме стосується і обирання керівників міст. Але якщо говорити про прямий та не прямий підкуп, а це стосується не тільки виборців, але й осіб, які є підлеглими у кандидатів, то тут ще багато питань не вирішено. Це продемонстрували вибори у Чернігові. Я не виключаю, що такі речі можуть бути. Виборцю складно розібратися у швидкоплинному процесі обрання, коли він не слідкує за політичною діяльністю кандидатів…
Партії «бавляться» з людьми
-Тобто через свою байдужість до політики люди самі себе підставляють?
-Уявіть, людина живе своїм життям, і в один момент їй починають показувати гарну політичну картинку. Вона «підбита» цікавими гаслами. Від масової реклами виборець спантеличений. Особливо, читаючи у ЗМІ не марковані політичні матеріали.
Питання вседозволеності реклами залишилося не вирішеним. Адже гарне на біл-борді обличчя кандидата із двома-трьома тезами не несе ніякої дискусії та розуміння того, що він із себе представляє.
-Як вирішити питання політичної обізнаності?
-Це надзвичайно складно. Адже якщо вийти на вулицю і запитати в людей, за кого вони голосували у 2010 році, левова частка виборців це навіть не пригадає, але якщо і пригадає, то не скаже, хто переміг по їхніх округах. Проблема емоційного голосування людей від року в рік вирішується, але вона є комплексною. Політичні суб’єкти, користуючись стихійним голосуванням, ідуть найлегшим способом. До прикладу, немає системної роботи політичної партії із виборцями впродовж всього періоду каденції. Досить часто, коли проходять вибори, згортається діяльність партії, а під наступні вибори з’являються нові політичні проекти із популярною риторикою. Потрібна глобальна просвітницька кампанія серед виборців.
Новий закон «житиме» два роки
-Стосовно політичної відповідальності. Чи буде працювати механізм відкликання депутатів?
-Це питання складається із двох частин:
політичної та організаційної. Система відкликання вже обраних депутатів – це той інструмент, до якого потрібно ставитись обережно. За його допомогою партія може карати інакодумців у своїх рядах. З одного боку – це справедливо, адже кандидат йшов під певним брендом та лозунгом, але з іншого – будь-яка власна думка та внутрішньопартійна дискусія будуть неможливими. Висновки міжнародних організацій стосовно відкликання завжди були негативними. Місцеві вибори відбуватимуться 25 жовтня 2015 року, але через можливі зміни в Конституції України у частині децентралізації наступні вибори відбудуться через два роки. Тому інструмент, який закладений у цій редакції закону, є надто неможливим з точки зору реалізації. Також я впевнений, що вибори у 2017 році відбуватимуться за іншим законодавством, яке більше задовольнятиме їх потреби.
-Ви входили до складу експертної ради по реформуванню виборчого законодавства, яку очолював голова ВР Володимир Гройсман. Наскільки її робота була ефективною?
-Експертна нарада почала працювати із лютого місяця, до її складу входило чимало представників,
я до неї приєднався у квітні. Робота поділялася на дві частини. Перша частина (лютий, березень) – це два місяці втраченого часу, адже робота в такому широкому колі експертів не могла бути ефективною. Була багато дискусії та обговорення без якихось практичних результатів. Тому було прийнято рішення про створення робочого органу експертної ради та формування групи, яка писала текст закону. До неї входили експерти з виборчого законодавства, активісти, нардепи з різних політичних фракцій та представники міжнародних організацій. Відповідальність створення розділів законопроекту була розділена. Часу на підготовку законопроекту було надзвичайно мало, тому ми працювали і вночі, і у вихідні, щоб швидше подати цей законопроект.
-Які експертні правки, спрямовані на недопущення маніпуляцій під час виборів, народні депутати не прийняли?
-Досить складним для них було обмеження на виборах «сильних гравців». Тобто домінуючі партії «грати» в однакових умовах не готові. Ці обмеження стосувалися зменшення лобізму своїх представників у члени дільничних комісій. Від виборів до виборів є така проблема,
коли кандидати та політичні партії зловживають заміною своїх представників у комісіях. Їх первинний склад до виборів змінюється на 90%. Надто багато дискусії було про двотуровість виборів у містах. Розмови велися саме про те, у яких містах двічі голосуватимуть. Депутати не прийняли поправки в обмеженнях щодо політичної реклами на телеканалах та зовнішніх конструкціях.
-Для чого проводити вибори лише на два роки?
-Те, що вибори мають відбутися у жовтні цього року є конституційною нормою. На порушення головного закону країни ніхто б не пішов. Звучало багато думок експертів про те, що вибори потрібно перенести на весну 2016 року. Але потрібно було б пояснити світу, які є для цього підстави. Необхідності перенесення немає і ніколи не було. Логічно, що обирати нові місцеві ради потрібно після завершення об’єднання територіальних громад. На жаль, процес реформування був розпочатий десь запізно. Тому вже в утворених на сьогодні об’єднаних громадах вибори 25 жовтня відбуватимуться до нових органів самоврядування, а у тих, де об’єднання не відбулося, або буде відбуватися на більш пізніш етапах скоріше за все,
якщо не буде внесено ніяких законодавчих коректив, вибори будуть проводитися до так званих старих рад і відповідно у них обиратимуться міські, сільські, селищні голови, як і на сьогодні. Однак, на який строк вони будуть обиратися, це питання є відкритим.
-На виборах окремі кандидати правлячих партій використовували адміністративний ресурс. Чи є у новому законопроекті запобіжники проти цього процесу?
-Адмінресурс може бути використаний при кожній моделі виборів. Питання тільки в тому, що він буде давати в тій чи іншій ситуації. На нову пропорційну виборчу модель вплив адміністративного ресурсу в певних округах може бути надзвичайно великим. Адже в інтересах кандидата може працювати державна машина, яка буде спрощувати йому участь у виборах. Якщо подивитися на кінцевий результат їх розташування у політичних списках, то тут точно цього не буде. Завжди зберігатися метод не прогнозованості з непростим алгоритмом підрахунку: партія сумарно в межах багатомандатного округу має набрати не менше 5% голосів, щоб мати право розподілу мандатів. Коли партія проходить бар’єр,
тоді вже важливе розташування кандидатів у своїх списках. Далі застосовується метод спадання: скільки підтримки у кандидата, такий номер у списку партії. Ось саме тут попередній адміністративний вплив, який був застосований для збільшення певного кандидата в територіальному окрузі, може бути визначальним.
-Чи обговорювали експерти норму про держане фінансування партій. Адже ні для кого не секрет, що українські партії фінансують зацікавлені особи, які в подальшому впливають на політичні процеси?
-Державне фінансування політичних партій мало бути давно, адже воно зменшує ризики різних груп впливу. Але це не є панацея в наших умовах. Зараз постає питання, які політичні партії фінансувати, на якому рівні та в який спосіб. Це питання дуже дискусійне, але воно буде вирішено, як в демократичних державах. Мені віриться, що в 2017 році це буде частково вирішено. В цьому випадку найбільш складно із проблемою прозорості фінансування політичних партій. Досить часто політичні гравці не готові відкривати джерела своїх надходжень, із яких здійснюються видатки на їх діяльність. Тут випливає питання замовних матеріалів. Фінансування членів виборчих комісій, спостерігачі та багато інших витрат, фінансування яких здійснюється не прозоро. Левова частка людей, які були задіяні на виборах, отримувала гроші від кандидатів за сприяння їх перемоги на виборах. Я переконаний, що в 2017 році буде держфінансування партій, або ж на наступних виборах, проте багато системних проблем ще потрібно буде вирішувати.
Спілкувався Богдан СЛОНЕЦЬ