Командир ескадрильї 114-ї бригади тактичної авіації 30-річний підполковник Іван Смеречанський на позивний Смерека від перших днів війни захищає українське небо. А його батько ремонтує літаки. Про свою роботу льотчик-винищувач розповів ТСН. Льотчик став відомим завдяки відео, на якому є іграшковий ведмедик на передній частині ліхтаря МіГ-29, що атакує ворога. Це талісман льотчика з позивним “Смерека”. “Мені друзі його знайшли і подарували на день народження. У кожного є якісь дитячі мрії, всі ми діти, поки батьки живі”, – каже Іван Смеречанський. Льотчик Іван Смеречанський зі своїм ведмедиком здійснив понад 200 бойових вильотів. Під час деокупації Херсонщини випробував американські високошвидкісні ракети “Харм”. А згодом першим з українських військових поцілив по ворогу крилатими “розумними” бомбами GBU-62. “Це озброєння не наше, воно до нашого літака не пристосоване. Те, що зробили американці для нашого МіГа і СУшки-27, вони самі не були впевнені. Повернулися на аеродром, адреналін зашкалює. Кажуть – усе добре, ціль уражена”, – згадує льотчик. Не стати льотчиком,
зізнається, не міг. Іван виріс на військовому аеродромі, де його батько працював авіатехніком. І хоча той пішов на пенсію задовго до вступу сина до льотного вишу, зараз у війську – обидва. Все змінив ранок повномасштабного вторгнення, коли пан Валерій ледь дочекався дзвінка від сина з Харківщини. Саме він готував літак сина до бою в найтяжчі часи. “Не можу його лишити! Що, син воює, а тато сидить у хаті?” – каже старший авіаційний технік літака Валерій Смеречанський. “Ти гордишся, бо у багатьох моїх знайомих батьки повиїздили, а тут не стидно, що батько не ховався”, – каже Іван Смеречанський. Але зараз до літака сина йому зась – відколи Іван став командиром ескадрильї, закон забороняє їм служити разом, щоб не було звинувачень у корупції. “Від початку війни до вересня ніхто не питався – тато, син? Там треба було виконувати завдання, а потім уже потихеньку почали підлаштовуватися під закони, які були до війни”, – каже Валерій Смеречанський. Тепер Валерій готує літаки побратимам сина, які поза очі називають його “дідом”. Але своє дитя чоловік пильнує навіть на відстані. “Син пішов у відрядження, і старався туди – ближче до нього, щоб знати, що і як. Якщо мені не виходило, дзвонив хлопцям і запитував – ну що там? Виявилось – осколки ракети були побили синів літак, він же мені не скаже”, – розповідає Валерій Смеречанський. Іван же збирається засісти за англійську. Адже її досконале знання – головна умова, щоб літати на F-16. Наразі небо над Україною льотчик тримає на МіГ-29 – старенькому, але все ще надійному завдяки таким технікам, як його батько.
