Морпіх Андрій Кузьмін долучився до війська у 2020 році, а у російський полон потрапив під час великої війни поблизу Маріуполя. Протягом понад трьох років чоловік був у катівнях РФ, де втратив майже 40 кілограмів.
Свою історію захисник розповів Суспільному Вінниця.
Андрій Кузьмін у Херсоні займався волонтерством, поки у 2020 році не долучився до 36 окремої бригади морської піхоти. 24 лютого 2022 року чоловік з побратимами тримали оборону поблизу Маріуполя. У полон Андрій потрапив 17 травня — після наказу про вихід з Азовсталі для збереження особового складу.
Кузьмін зазначив, що, якби знав, що полон буде тривати понад три роки, не виходив би. За цей час чоловіка етапували від окупованих територій Донеччини до Алтайського краю РФ. Протягом перших чотирьох місяців у полоні захисник майже вдвічі схуд.
«Тільки відкрив очі, мінус здоров’я. Побиття шокером, прутами, кийки гумові. Ну і так фізично: руками, ногами <...> Я був 105 кілограмів, а в Горлівку привезли 65 чи 67 важив. У них називається прийомка, одразу побиття проходиш. Я три дні не їв навіть нічого,
а три тижні мене водили до їдальні під руки. Я не міг ходити навіть, ребра зламані були. Кожен вихід з камери — це побиття. На прогулянку, чи до лазні. Перших півтора місяці це було щодня. Собаку було, що натравлювали на хлопців», — розповів Андрій про те, як з українськими захисниками окупанти поводилися у катівнях.
Російські катівні Андрій пройшов разом зі своїм племінником, з яким служив в одній бригаді.
«Ми цих три з половиною роки разом. Постійно були разом. Тільки в Бійську нас розділили, бо був камерний режим, то ми камерах різних були. А так, починаючи з Оленівки, Горлівка, Торез, були разом», — поділився захисник.
На обмін родичі також поїхали разом.
«Я думав, що його поміняли. А коли нас привели навести марафет перед обміном, зняли з нас так звані шапки-невидимки, це у росіян така назва „наволочки на голову“, яку одягали, щоб ми нічого не бачили. Самі в балаклавах, чомусь вони нас так боялись. Коли зняли, завели в душ то я вперше за 7 місяців, побачив, що дядько тут також. І так потрапили одразу двох на обмін і забрали», — розповів племінник Андрія Віктор Кузьмін.
Зараз захисник проходить реабілітацію після російського полону у Вінниці. За словами Андрія, йому інколи досі не віриться, що повернувся з катівень, хоча пройшов вже майже місяць: «Це просто сон. Не віриться, чекаєш, що хтось тебе підійме, крикнуть «Підйом, на перевірку».
Кузьмін мріє повернутися в рідний Херсон, проте там окупанти знищили його будинок, який розташовувався за два кілометри від Антонівського мосту. У місті в чоловіка лишився брат і син, який також воює.
