На військовому аеродромі «Енгельс» у Саратовській області РФ розгорнули масштабні будівельні роботи зі зведення захиснихспоруд для літаків дальньої авіації. Про це свідчать свіжі супутникові знімки від Planet Labs, які потрапили до рук журналістів The War Zone.
Про це пише Times of India.
У Росії будують захисні споруди для літаківСтаном на 20 червня на об’єкті триває будівництво щонайменше 17 великих ангарів-укриттів. Аеродром «Енгельс», що розташований на березі Волги, є ключовим стратегічним об’єктом РФ. Саме з нього вилітає більшість винищувачів, які тероризують українські міста.
Реклама
Протягом десятиліть — як за часів Холодної війни, так і в пострадянський період — Москва принципово тримала свою стратегічну авіацію на відкритих майданчиках. Така практика зумовлювалася вимогами міжнародних угод про прозорість та контроль над озброєннями між США та СРСР.
Згідно з Договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, що був підписаний 1991 року, сторони зобов’язалися не застосовувати заходи маскування та приховування, які могли б ускладнити верифікацію кількості техніки.
Через це стратегічні бомбардувальники, на відміну від легшої тактичної авіації, завжди перебували на відкритих майданчиках. Однак поява в України далекобійних дронів суттєво ускладнила росіянам ситуацію. У Росії поступово не залишається безпечного тилу, тож винищувачі можуть бути знищені дронами чи ракетами в будь-який момент.
Уразливість аеродромів чітко продемонструвала спецоперація «Павутина» проведена СБУ 1 червня 2025 року. Тоді дрони, які були таємно доставлені на територію РФ, завдали ударів по кількох базах дальньої авіації. Супутникові знімки, зафіксовані після атаки, підтвердили серйозні пошкодження низки бортів, зокрема ракетоносіїв Ту-95МС.
Реклама
Читайте також
-
Дата публікації 13:39, 24.06.26 Категорія Війна Кількість переглядів 339 Росіяни взяли під приціл узбережжя Чорного моря: б'ють дронами на Starlink — ISW Автор публікації
Кирило Шостак
Модифікації Ту-95МС та Ту-22МЗ — це спадок радянського оборонного комплексу. Їхнє серійне виробництво давно припинилося, тож кожна втрата є для росіян незворотною. Росія здатна виготовляти лише нові Ту-160, однак цей процес триває роками.
Для РФ збереження залишків парку стратегічної авіації перетворилося на першочергову потребу. Тож будівництво захисних ангарів свідчить про зміну всієї концепції стратегічного стримування.
Україна «пробиває» тили вглиб РФ — останні новини:Нагадаємо, у Кремлі вже не приховують тривоги через безпрецедентні атаки України по Москві За словами представника МЗС РФ Родіона Мірошника, минулого тижня основний удар прийняли південний схід Москви та Підмосков’я.
Реклама
Крім того, представник країни-агресорки згадав і про удари по об’єктах окупантів у Криму. Він поскаржився, що Київ продовжує розширювати географію масованих обстрілів російських регіонів.
Згідно зі свіжим звітом Інституту вивчення війни, Сили оборони України значно розширили радіус та щільність ударів по позиціях окупантів. У травні та червні 2026 року ЗСУ суттєво збільшили глибину атак по тилових об’єктах ворога,
уразивши щонайменше 500 військових автомобілів.
При цьому фокус масованих обстрілів змістився на захід — у бік окупованої Херсонщини та Криму, паралельно з системним випалюванням ближніх тилів на Донеччині.
Активно розвивається кампанія далекобійних ударів по нафтовій інфраструктурі та аеродромах на території РФ: у квітні було здійснено 18 таких атак, у травні — 33, а в червні — вже 28. Окрім цього, новітні українські дрони Fire Point уже успішноуразили цілі на відстані до 2070 кілометрів
Реклама
Читайте також
-
Дата публікації 11:18, 24.06.26 Категорія Війна Кількість переглядів 699 Російський кошмар у Криму стає реальністю: як Україна може змусити війська РФ відійти Автор публікації
Кирило Шостак
-
Дата публікації 20:25, 23.06.26 Категорія Укрaїнa Кількість переглядів 2996 У Мережі показали зруйнований міст у Криму: який вигляд має після атаки Автор публікації
Руслана Сивак
-
Дата публікації 13:51, 23.06.26 Категорія Укрaїнa Кількість переглядів 11k ЗСУ повністю знищили залізничний міст через Північнокримський канал Автор публікації
Ірина Лаб'як
