Гуманітарна ситуація в окупованому Криму за останні два місяці не стала більш стабільною. Наприкінці червня жителі півострова розповідали про багатогодинні черги на заправках, обмеження продажу пального, перебої з електроенергією та зв'язком. Тоді продуктовий дефіцит не став масовим, однак через нестачу бензину постачальники скорочували кількість доставок, а люди почали робити запаси. Електроенергію в різних районах подавали з перебоями, а кримчани купували генератори та зарядні станції, готуючись до можливих тривалих відключень. На тлі повідомлень про безпілотну небезпеку та вибухи люди також намагалися самостійно організувати безпечні місця у своїх будинках. За два місяці частина цих проблем не зникла, а в окремих районах перебої зі світлом стали тривалими. Деякі магазини та заклади тепер постійно використовують генератори, щоб продовжувати роботу під час відключень. Через нестачу електроенергії виникають проблеми і з водопостачанням, особливо там, де будинки та господарства залежать від насосів. Продукти в магазини продовжують завозити, однак графіки поставок товарів з невеликим терміном зберігання змінилися,
а частина водіїв відмовляється від рейсів через небезпеку атак безпілотників. Про нові реалії життя в Криму анонімно розповіли жителі окупованого півострова. Найгострішою залишається ситуація з пальним — за словами жителя Криму, бензин А-95 практично зник із продажу, а якість доступного пального викликає питання. На тлі цих змін кримчани готуються до осені та зими, запасаючись обладнанням для автономного електропостачання, водою і паливом для обігріву.
Про це Суспільне Крим поспілкувалося з двома жителями окупованого півострова. З міркувань безпеки редакція не називає їхніх імен та місць проживання. Співрозмовники розповіли про ситуацію з електроенергією та водою, постачання продуктів, роботу побутової техніки, підготовку до зими та дефіцит пального.
Ситуація відрізняється, залежно від населеного пункту. За словами співрозмовника, у Джанкої електроенергію вже почали подавати, хоча стабільним постачання назвати не можна. Натомість у Судаку, за його словами, світла нормально немає вже близько місяця. У Ялті, Гурзуфі, Кацивелі та інших курортних населених пунктах електроенергію значною мірою замінюють генератори.
«Там, де його в принципі не було, його там і немає. Наприклад, у Джанкої почали світло давати, а в Судаку вже місяць світла нормально немає. У Ялті те саме — все місто на генераторах. Гурзуф, Кацивелі та все інше — там усе без світла, усе на генераторах», — розповідає співрозмовник.
Він додає, що в курортних населених пунктах частина закладів працює на генераторах, а туристів майже немає. Генератори стали звичною частиною роботи магазинів, закладів харчування та інших об'єктів, які не можуть надовго залишатися без електроенергії. Співрозмовник каже, що в його районі багато магазинів придбали власні генератори. Коли електроенергію вимикають, їх запускають майже одразу, тому відвідувачі іноді навіть не встигають відчути перебої. Подібним чином ситуацію намагаються вирішувати й інші підприємці.
«У нас магазини на районі всі купили собі генератори. Наприклад, світло відключають — генератор одразу вмикають. Я нещодавно вночі заїхав перекусити, тільки світло вимкнули – одразу запрацював генератор, і ми цього навіть не відчули», — говорить він.
Таким чином, за два місяці генератори з тимчасового рішення дедалі більше перетворюються на звичний елемент роботи місцевого бізнесу.
Водночас перебої з електроенергією впливають і на водопостачання. Там, де є централізована система, воду подають, однак її доступність залежить від роботи конкретної інфраструктури. У будинках, які отримують воду зі свердловин, без електрики можуть не працювати насоси. Через це люди залишаються без води навіть тоді, коли сама свердловина є. Та сама проблема стосується сільського господарства. За словами співрозмовника, значна частина води для поливу надходить зі свердловин, а без електрики насоси не працюють. Це ускладнює можливість вирощувати продукцію на полях. Окремою проблемою залишається привізна вода. Власники готелів та інших об'єктів, які раніше запасали її у великих ємностях, змушені замовляти водовози. За словами співрозмовника, вартість такої доставки значно зросла.
Перебої з електроенергією впливають не лише на освітлення будинків чи роботу магазинів. Там, де вода залежить від електричних насосів, відключення безпосередньо позначаються на її доступності. Це стосується як житлових будинків, так і господарств. Попри перебої з електроенергією та водою,
він не вважає, що гуманітарна ситуація за останній час різко змінилася. Люди, за його словами, поступово пристосувалися до життя в умовах постійних відключень. Частина магазинів та інших підприємств придбала генератори, а побутові потреби намагаються вирішувати за допомогою зарядних станцій.
У червні така адаптація також лише починалася. Тоді співрозмовники розповідали, що жителі скуповують генератори, зарядні станції та товари тривалого зберігання, побоюючись погіршення ситуації. Через два місяці частина цих заходів уже стала повсякденною практикою. Це стосується і продуктів харчування. Постачання продовольства продовжується, хоча графіки привезення деяких товарів змінилися. Передусім це стосується продуктів, які швидко псуються — м'яса, молока та іншої продукції, яка потребує зберігання в холодильниках. За словами співрозмовника, такі товари тепер можуть привозити рідше, приблизно раз на кілька днів. Люди знають про графік і намагаються купувати продукцію під час поставок, щоб вона не залишалася надовго в магазинах.
«Зараз змінилися графіки привозу. Продукти привозять раз на кілька днів,
щоб вони не псувалися. Люди їх розкуповують, тому великої кількості продукції, яка б лежала і псувалася, немає», — каже він.
Наприкінці червня ситуація з продуктами також не виглядала як масовий дефіцит. Жителі Криму тоді розповідали про ажіотажний попит на крупи, цукор, олію та товари тривалого зберігання, але магазини продовжували працювати. Частина людей робила невеликі запаси на випадок подальших перебоїв.
Тепер, за словами співрозмовника, потреби у великих запасах продуктів немає. Продовольство надходить, однак поставки товарів з невеликим терміном зберігання стали більш залежними від логістики. Їх привозять з урахуванням того, що продукція має швидко потрапити до покупців і не залежуватися в магазинах. На постачання продуктів впливає і ситуація з водіями великих торговельних мереж. За словами співрозмовника, частина водіїв звільняється, оскільки їх змушують їздити через території, де є небезпека атак безпілотників. Через це логістика може ускладнюватися, попри фінансові стимули для водіїв. У червні співрозмовники також говорили про проблеми з перевезеннями.
Тоді через дефіцит пального скорочувалося транспортне сполучення, рейсів громадського транспорту ставало менше, а автобуси були переповнені. Люди шукали альтернативні способи пересування, зокрема частіше користувалися велосипедами.
Проблеми з електроенергією створюють ризики і для побутової техніки. Співрозмовник розповідає, що випадки виходу з ладу техніки є, однак масовою проблемою він їх не називає. Натомість частіше ламаються генератори, які використовують для заміни централізованого електропостачання. Причин для цього кілька. Частину генераторів експлуатують із великим навантаженням і протягом тривалого часу, хоча вони не розраховані на такий режим роботи. Крім того, проблеми можуть виникати через неправильне підключення обладнання. За словами чоловіка, небезпечною є ситуація, коли генератор продовжує працювати після відновлення централізованого електропостачання. Якщо обладнання неправильно під'єднане, це може призвести до його пошкодження. Ремонт генератора, своєю чергою, може коштувати дорого. Тому залежність від генераторів створює нову проблему:
обладнання, яке має компенсувати перебої з електроенергією, саме потребує обслуговування та правильного використання. За словами співрозмовника, найбільше навантаження припадає саме на генератори, які працюють довго і часто замінюють людям централізоване живлення.
В умовах нестабільного електропостачання люди намагаються заздалегідь готуватися до тривалих відключень. Співрозмовник розповідає, що придбав зарядну станцію та генератор. Генератор він поки не використовував, однак уже переобладнав його для роботи на газі. Таке рішення, за його словами, пов'язане передусім із дефіцитом бензину. Газ у його випадку має бути дешевшим паливом для генератора, а можливість під'єднати обладнання до газової мережі дозволяє не залежати від запасів бензину.
«Я взяв собі зарядну станцію, взяв генератор. Генератор ще жодного разу не запускав, але вже переробив його на газ, тому що на газі дешевше. Потужність не така велика, але це значно дешевше, ніж працювати на бензині», — розповідає співрозмовник.
До зими він також почав готуватися заздалегідь. За його словами, придбав піч для обігріву та запас вугілля.
Цього запасу, як він вважає, недостатньо для повноцінного опалення протягом усієї зими, однак наразі збільшити його складно через відсутність місця для зберігання. Підготовка до холодного сезону пов'язана не лише з опаленням. В умовах нестабільного електропостачання запас пального стає окремим питанням, адже від нього залежить робота генераторів, а отже — можливість отримувати електроенергію під час відключень.
Ситуація з бензином, за словами співрозмовника, залишається складною. Насамперед йдеться про бензин марки А-95 — його, за його спостереженнями, наразі практично немає у продажу. Бензин А-92 ще можна знайти, однак його якість викликає питання. Наприкінці червня проблема виглядала дещо інакше. Тоді на заправках утворювалися багатогодинні черги, продаж пального обмежували, а на тіньовому ринку бензин могли продавати за значно вищою ціною. Жителі розповідали, що люди залишали автомобілі біля заправок на ніч, щоб зберегти місце в черзі.
За словами чоловіка, через дефіцит пального змінюється і його вартість. Бензин А-95, який ще можна було придбати, коштував понад 200 рублів за літр (близько 100 гривень).
Окремо він згадує паливо з вищим октановим числом, яке використовують деякі автомобілі, — його ціна у період найбільшого дефіциту, за його словами, доходила до тисячі рублів за літр (близько 512 гривень).
Тоді ж кримчани розповідали про неофіційний продаж пального. В окремих випадках бензин могли продавати по 400 рублів за літр (близько 205 гривень). Тепер, за словами співрозмовника, проблема полягає вже не лише у високій ціні, а й у доступності окремих видів пального.
Якість пального, за його словами, також стала проблемою. Він розповідає, що коли почався дефіцит, помітив погіршення роботи свого автомобіля, який працює на дизельному паливі. Після заправки загорівся індикатор несправності двигуна, а автомобіль, за його словами, почав працювати гірше.
«До дефіциту я заправляв дизель, і все було нормально. Після дефіциту заправився вперше — одразу загорівся індикатор двигуна. Машина їде, але працює вже не так, як раніше. Тому з якістю пального теж є питання», — говорить він.
Щодо бензину А-92 співрозмовник стверджує, що для підвищення октанового числа до нього можуть додавати різні компоненти.
Він пов'язує це зі зміною властивостей пального під час високих температур. За його словами, через це влітку на автомобілях можна було помітити сліди пального біля кришки бензобака та на кузові. Усе це відбувається на тлі загальної залежності Криму від стабільного постачання пального та електроенергії. Відсутність світла безпосередньо впливає на роботу насосів, магазинів і підприємств, а дефіцит палива — на можливість використовувати генератори та забезпечувати транспортну логістику.
За два місяці ці проблеми дедалі більше накладаються одна на одну. Відсутність електроенергії створює проблеми з водою та роботою магазинів, нестача пального ускладнює роботу генераторів і перевезення, а небезпека на маршрутах впливає на готовність водіїв доставляти товари. Водночас, за словами співрозмовника, люди продовжують пристосовуватися до ситуації. Генератори, зарядні станції, запаси палива, води, вугілля та інші способи забезпечити базові потреби поступово стають частиною повсякденного життя.
Якщо наприкінці червня кримчани говорили про підготовку до можливого погіршення ситуації,
то через два місяці частина того, до чого вони готувалися, вже стала їхньою повсякденністю. Тоді основними ознаками паливної кризи були черги на заправках, обмеження продажу та різке зростання цін на неофіційному ринку. Тепер, за словами співрозмовника, бензин А-95 практично відсутній, а доступне паливо викликає питання щодо якості.
Схожа зміна відбулася і з електроенергією. У червні жителі Криму розповідали про багатогодинні відключення та графіки обмежень, а також купували генератори на випадок подальшого погіршення. Тепер в окремих районах, за словами співрозмовника, світла може не бути протягом тривалого часу, а магазини та заклади працюють на генераторах.
З продуктами ситуація поки не стала критичною. Як і в червні, масового дефіциту продовольства співрозмовник не описує. Однак змінилися умови його постачання: швидкопсувні товари привозять за новими графіками, а логістика залежить не лише від наявності пального, а й від готовності водіїв працювати на небезпечних маршрутах.
Отже, за два місяці на півострові не зникли проблеми, про які кримчани говорили в червні. Частина з них стала тривалішою, частина — звичною для повсякденного життя, а до деяких додалися нові наслідки.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram , WhatsApp , Facebook , TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
