Українці вже розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, які можуть статися найгіршою воєнною зимою за всю історію. Про це пише «Комерсант Український» з посиланням на Bloomberg
Зазнаючи майже постійних атак з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року, мешканці добре справляються з холодними періодами під час авіаударів та регулярних відключень електроенергії. Але тривалі мінусові температури минулої зими принесли новий рівень труднощів в результаті тижневих перебоїв з опаленням, водопостачанням та каналізацією у великих містах, включаючи Київ.
Оскільки травма від цього досвіду ще свіжа, у поєднанні з дедалі складнішими атаками російських безпілотників та критичною нестачею перехоплювачів, багато хто готується до складного періоду. Дехто розглядає можливість переїзду в сільську місцевіст або навіть за кордон. Інші запасаються дровами або купують спорядження та одяг, щоб впоратися зимою.
Президент України Володимир Зеленський заявив у неділю, що зустрінеться з лідером США Дональдом Трампом під час тижня Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, додавши,
що зустріч «може багато чого змінити». Зеленський сказав, що працює з командою США над вирішенням таких питань, як «енергетична безпека, продовольча безпека та захист людського життя».
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що це буде найкритичніший момент війни на сьогодні. Новий прем’єр-міністр України Сергій Корецький визнає масштаб виклику, зазначивши, що уряд враховує найгірші можливі умови під час планування.
«Єдине, на що я не розраховую, це на м’якшу погоду», – сказав він в інтерв’ю в Києві цього місяця.
Ахіллесовою п’ятою країни є централізоване опалення, яке переважає в її містах. Ці системи спираються на стаціонарну інфраструктуру, таку як теплоелектростанції, які перекачують гарячу воду мережами труб до багатоповерхових житлових будинків.
Якщо великий об’єкт буде пошкоджено, цілі райони можуть залишитися без опалення. А якщо швидке відновлення неможливе, системи, можливо, доведеться осушити, щоб запобігти замерзанню води та розриву труб, що завдасть великих проблем в періоди екстремальних холодів.
Саме це сталося минулої зими в районі Троєщина в Києві,
де сотні тисяч мешканців зазнали відключень від опалення на додаток до перебоїв з електропостачанням та водопостачанням, оскільки температура опустилася нижче -20°C.
Цього разу Анна Сторож 35-річна менеджерка з продажу в магазині професійного спортивного одягу, вирішила переїхати.
Разом з чоловіком та донькою вона вже залишила свою двокімнатну квартиру в дев’ятиповерховому будинку на лівому березі Києва заради будинку у Віті-Литовській, селі приблизно за 30 кілометрів від столиці. Будинок колись належав її покійним родичам, і хоча він зараз перебуває на стадії будівництва, у ньому є перевага у вигляді дров’яної печі.
«Я можу жити без електрики — без проблем», — сказала вона. «Але в кожного свій больовий поріг, і мій починається там, де закінчується опалення».
Вона не самотня: панічні скуповування дров призвели до зростання цін на них приблизно на 70-80% з минулого року, сказала вона.
34-річна координаторка кампаній Greenpeace Україна Марін Абрамян розглядала можливість оренди або навіть купівлі старого будинку з дров’яною піччю десь за межами Києва. Вона відмовилася від цього з міркувань безпеки,
побоюючись непередбачуваних повітряних атак або навіть чергового наступу з півночі, як це сталося на початку 2022 року.
Це вже третій раз, коли війна перевернула життя Абрамян. У 1995 році її вірменська родина переїхала зі Степанакерта в Нагірному Карабаху після першого етапу вірмено -азербайджанської війни та оселилася у східноукраїнському місті Донецьк.
У 2014 році підтримувані Росією сепаратисти проголосили там самопроголошену республіку, і Абрамян була змушена знову тікати. Перед переїздом вона пережила тижневі перебої з водопостачанням через бойові дії поблизу Донецька.
«Бути без води жахливо; я думаю, що це, мабуть, найгірше», – сказав Абрамян.
У столиці ця загроза матеріалізувалася минулої зими, коли багато мешканців зіткнулися з багатоденними перебоями з водопостачанням.
Мінімізація ймовірності повторення ситуації стає лакмусовим папірцем для нового уряду під керівництвом Корецького.
В інтерв’ю Корецький пообіцяв розширити мережу так званих «пунктів незламності» по всій країні — тимчасових укриттів, що працюють від дизельних генераторів, де люди можуть зігрітися,
зарядити свої пристрої та отримати гаряче харчування. Він також закликав іноземних партнерів України направити ремонтні бригади, щоб допомогти своїм колегам відновити електропостачання, опалення та водопостачання.
Європейські союзники вже роблять внесок, використовуючи те, що мають, зокрема запасні частини для електростанцій та опалювального обладнання, за словами особи, знайомої з цими зусиллями, яка попросила не називати її імені, оскільки процес не є публічним.
Ще ефективнішими були б додаткові перехоплювачі для американських систем ППО Patriot, які вкрай необхідні для протидії російським балістичним ракетам.
Ці ракети завдають однієї з найбільших руйнувань інфраструктурі України, зокрема енергетичним об’єктам. З серпня Росія значно скоротила їх використання на користь реактивних безпілотників, що свідчить про те, що Москва може накопичувати зброю для ударів по енергетичній та тепловій інфраструктурі України в холодний період, який зазвичай починається наприкінці жовтня або на початку листопада.
У серпні Зеленський заявив журналістам, що країні потрібно щонайменше 300 перехоплювачів Patriot на зиму, і запропонував США продати Україні від 5% до 10% своїх резервів.
«Америка могла б поповнити свої запаси, і ми могли б пережити зиму», – сказав Зеленський.
Реакція США залишається неясною.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
