Дорогі друзі та читачі з усього світу, дякую, що читаєте мої репортажі. Сьогодні – один із тих рідкісних моментів у житті журналістки.
Із лютого 2026 року я досліджую кризу в Олешках, Голій Пристані, Новій та Старій Збур'ївці на Херсонщині. Я живу в Херсоні вже три роки і бачу Олешки з вулиці неподалік свого дому. Я також чую історії від близьких друзів, сусідів і колег: вони розповідають мені про своїх матерів, батьків, дружин, дітей і рідних на іншому березі Дніпра. Ці історії жахливі. Життя в Херсоні – пекло, але життя за річкою – це щось за межами пекла.
Дев'ять місяців дуже мало редакторів, видань і політиків вірили цим історіям. Мені казали, що кілька тисяч цивільних, які помирають з голоду, і трупи, з'їдені собаками, – це «нецікаво», відхиляли матеріали, бо редактори не вірили фактам, і мені не дозволяли говорити про голод в Олешках на кількох європейських заходах. Люди не хотіли чути «мої страшилки».
Але жити в запереченні не вийде. Рано чи пізно правда завжди виходить назовні. Це не вперше: про російську гібридну війну, повномасштабне вторгнення росії,
«сафарі на людей» тепер знають. Це ще не зупинено, зауважу, але принаймні відомо.
На сьогодні про Олешки чули вже всі. Але, будьмо чесними, більшість людей навіть не уявляють, де це. Багато хто поширює абсурдні цифри, міфи й припущення. Більшість не усвідомлює, що ця криза – частина ширшої кризи всієї Херсонщини. І це зрозуміло: світ великий, у ньому стільки всього відбувається – це нормально, що не можна знати всього. Я й сама не знаю.
Головне – світ починає бачити штучний голод, кризу з похованнями та жах, у якому щодня живуть 2000 людей в Олешках і загалом 6000 людей на узбережжі окупованої частини Херсонщини. І це найбільша нагорода, на яку може сподіватися журналіст, – донести правду до людей.
Тепер ви можете допомогти – доєднайтеся або організуйте глобальний мітинг у своєму місті, містечку чи селі, щоб поширити цю інформацію. Що більше людей дізнається про ці звірства, що більше нас вийде на вулиці, то більше політиків матимуть мотивацію діяти. Доєднуйтеся й дізнавайтеся більше тут: https://humansafari.org/oleshky
Як можна змусити росію відпустити українців з Херсонщини? На мою думку – санкції або торг/обмін. Але це не моя сфера, я не дипломатка. Я журналістка, тож вирушаю далі, на дорогу до лінії фронту, щоб принести вам інші, ще не розказані історії. Я знаю, що спершу ви мені не повірите, і це нормально. Ми не створені для того, щоб витримувати такі жахи. Але ми мусимо їх зупинити заради тих, хто живе в них просто зараз, поки ще можемо.
Ви допоможете?
