Російська армія зазнає рекордних втрат, проте Кремль продовжує заявляти про військові успіхи та намагається переконати Вашингтон у своїй перевазі на полі бою. За оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), під час зустрічі зі Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі Володимир Путін представив викривлену картину ситуації на фронті, перебільшивши досягнення російських військ.
Тим часом українські військові проводять успішні операції, знищують підрозділи противника та зривають його наступальні плани. Так, за 21 жовтня, за даними Генштабу ЗСУ, втрати російської армії становили 2 250 військовослужбовців — рекордний добовий показник від початку повномасштабного вторгнення.
Від "Велеса" до "Вівальді"Генеральний штаб ЗСУ повідомив про рекордні добові втрати російських військ. За даними українського командування, за 21 жовтня армія РФ втратила 2 250 військовослужбовців. Це найвищий показник за весь період повномасштабної війни.
"Від початку 2026 року загальні втрати російського агресора в особовому складі становлять близько 363 820 осіб. З 24 лютого 2022 року армія Росії втратила 1 млн 572 тис. 790 військовослужбовців. Українці докладають максимум зусиль, щоб зберегти кожне життя своїх військових і цивільних. У Росії ж солдат — просто ресурс, якого не шкодують і пускають на знищення", — заявили в Генеральному штабі ЗСУ.
Втрати російських військ продовжують збільшуватися. Якщо в лютому 2026 року, згідно з даними Генштабу ЗСУ, вони становили близько 26 тис. осіб, то у вересні перевищили 46 тис. Українське командування пов'язує цю динаміку із систематичним знищенням живої сили та техніки противника, що поступово послаблює його наступальні можливості.
Одним із прикладів успішних дій українських військових стала операція "Велес" на Куп'янському напрямку. Бійці 2-го корпусу Національної гвардії України "Хартія" провели масштабний підземний контрнаступальний маневр, який українська сторона називає першим подібним випадком у світовій військовій історії. Російські підрозділи використовували магістральні газопроводи в Харківській області для прихованого проникнення в тил українських позицій. Однак українські захисники вивчили тактику противника та розробили власну операцію з використанням підземних комунікацій.
За результатами операції "Велес" близько 30 російських військовослужбовців потрапили в полон, а загальні втрати противника перевищили сотню осіб.
Ще одним серйозним ударом по наступальному потенціалу Росії стала операція "Вівальді",
проведена Третім армійським корпусом ЗСУ на Лиманському напрямку. У результаті українські військові звільнили 277 кв. км території та завдали тяжкої поразки 144-й мотострілецькій дивізії 20-ї загальновійськової армії РФ. Згідно із заявленими результатами операції, російське з'єднання фактично втратило боєздатність.
Успішні дії Сил оборони дозволили зупинити просування противника на цій ділянці фронту та послабити його можливості для подальших наступальних операцій.
Попри значні втрати, російське військове керівництво продовжує звітувати про територіальні здобутки. Начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов заявив про нібито успішне просування російських військ у Харківській, Сумській, Донецькій та Запорізькій областях. За його твердженням, від початку року армія РФ захопила 310 населених пунктів.
Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль використовує заяви про військові успіхи як інструмент тиску на Україну в переговорному процесі. За їхньою оцінкою, Путін прагне переконати американську адміністрацію в тому, що Росія зберігає стратегічну ініціативу та здатна досягти своїх цілей військовим шляхом.
На тлі зростання втрат російська влада намагається поповнювати армію, уникаючи оголошення нової хвилі відкритої мобілізації. Одним з основних інструментів стало вербування іноземних громадян для участі у війні проти України.
https://www.youtube.com/watch?v=0tS2FQcoWs0&source_ve_path=MjM4NTE&embeds_referring_euri=https%3A%2F%2Fuatv.ua%2F
Росія втрачає більше солдатів, ніж набирає: як це впливає на наступЧому російська армія продовжує наступ, попри рекордні втрати особового складу? Як українські операції "Велес" і "Вівальді" змінюють ситуацію на фронті та зривають плани російського командування? Чому Кремль перебільшує свої військові успіхи та намагається переконати США в перевазі Росії? Чи вдається Москві поповнювати втрати шляхом нових контрактників та іноземних найманців? І як наближення зими може вплинути на інтенсивність бойових дій? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Ян Матвєєв військовий експерт;
- Роман Балабойко старший сержант, інспектор прикордонної служби першої категорії підрозділу "Щит" бригади "Помста";
- Юрій Федоренко командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Командування Сил безпілотних систем Збройних сил України;
- Денис Попович військовий оглядач.
— Операція "Вівальді" — справді одна з найбільших і,
найголовніше, я б сказав, найважливіших операцій ЗСУ цього року. Це не перший контрнаступ українських військ і, судячи з усього, не останній. Імовірно, вже четвертий за цей рік.
По-перше, цей контрнаступ усуває загрозу захоплення Лимана. Ситуація там була досить небезпечною, а російський виступ із півночі становив серйозну загрозу. Не варто забувати й про те, що частина контрнаступу відбувається на схід від Лимана. Про це ми отримуємо набагато менше інформації.
Таким чином, зміцнюючи позиції на Лиманському напрямку, українські військові усувають серйозну загрозу для всієї Слов'янської ділянки фронту. Російський наступ на Слов'янськ розвивається зовсім не за тим планом, на який розраховувало російське командування.
Я б оцінив кількість остаточних безповоротних втрат приблизно у 40 тисяч або дещо менше. Але це виключно моя оцінка. Водночас, згідно з даними, які вивчають незалежні аналітики, російська армія продовжує набирати близько 30 тисяч осіб щомісяця.
Російська система комплектування армії, якою керує Медведєв, встановила для себе саме таку планку та намагається всіма силами її виконувати.
Якщо говорити про ресурси Росії загалом, то суто математично за нинішніх темпів набору людей вона справді може продовжувати війну ще роками. Але не варто забувати, що в російському суспільстві поступово зростає втома від війни. Змінюється й ставлення людей до перспективи відправлення на фронт.
Можливо, далеко не всі усвідомлюють, що ця війна злочинна. Але щонайменше дедалі більше людей розуміють, наскільки висока ймовірність загинути на фронті. Уявіть людину, яка має невелику зарплату, борги, високі повсякденні витрати та безліч інших фінансових проблем. Їй пропонують кілька мільйонів рублів за підписання контракту. Причому ці гроші справді виплачують. Людина розуміє, що в цьому випадку її, найімовірніше, не обдурять. Але водночас вона дедалі чіткіше усвідомлює, що може загинути. І починає міркувати приблизно так: краще я залишуся зі своїми боргами та проблемами, ніж отримаю два, три чи чотири мільйони рублів, вирушу на війну й загину. Навіщо мені це потрібно? І такого розуміння, безумовно, стає дедалі більше.
Якщо раніше російські втрати були меншими за 30 тисяч осіб на місяць, то зараз вони вже перевищують кількість нових військовослужбовців, яких вдається залучити до армії.
https://www.youtube.com/watch?v=3ynCQMnFKKo
ЮРІЙ ФЕДОРЕНКО: Що більше росіян знищено в тилу, то менше їх на передовій
— Російська карта бойових дій, на якій позначені нібито зайняті населені пункти, суттєво відрізняється від реальної ситуації на фронті. Як наслідок, противник кидає вперед велику кількість особового складу, щоб хоча б привести реальну ситуацію у відповідність до того, що вже було оголошено окупованим.
Але завдяки системній і злагодженій роботі Сил оборони, а також забезпеченню та підтримці українського народу ми маємо технічні засоби, які дозволяють успішно виявляти та знищувати противника.
Противник підвозить особовий склад автомобілями. Якщо в цей момент нам вдається виявити та знищити машину, в якій перебувають 7, 10, 15 або 20 російських піхотинців, ми вважаємо це великим успіхом. Тому що чим більше російських військових ми знищуємо в глибині тимчасово окупованих територій або на території Російської Федерації, тим менше їх опиняється безпосередньо на передовій. Відповідно, тим менше сил противник може використовувати для інфільтрації між нашими позиціями.
У противника, як і раніше, достатньо живої сили та є можливості для її поповнення, попри його спроби захопити якомога більше української території, станом на сьогодні Сили оборони дуже потужно утримують фронт.
Росія продовжує мобілізаційні заходи, додатково залучає людей для участі в бойових діях і намагається нарощувати свої сили.
Крім того, російське керівництво намагається примусити Україну до капітуляції шляхом далекобійних ударів. Але після 3 листопада, на мій погляд, маятник політичної взаємодії може знову хитнутися в бік України. Я маю на увазі насамперед позицію Сполучених Штатів Америки та їхнє ставлення до Російської Федерації.
У такому разі ми можемо отримати безпрецедентні можливості для примушення противника до завершення бойових дій шляхом завдання хірургічно точних ударів по території Російської Федерації.
https://www.youtube.com/watch?v=ojNisdl5RAs
ДЕНИС ПОПОВИЧ: Говорити про зниження активності росіян передчасно
— Ми спостерігаємо хвилеподібні сплески активності російських військ, можливо, пов'язані із сезонними чинниками. Але я не кажу про те,
що зараз спостерігається стійка тенденція до зниження інтенсивності бойових дій. Настануть морози, прийде справжня зима — тоді й подивимося, як розвиватиметься ситуація.
Чому це важливо? Тому що в російських військ справді спостерігалося певне сезонне зниження активності. Однак раніше воно припадало переважно на лютий-березень, коли російське командування планувало наступальні операції на наступний теплий сезон, накопичувало сили та проводило перегрупування.
Зараз же ще не лютий і не березень, а кінець жовтня. Тому, на мій погляд, говорити про зниження активності російських військ як про стійку тенденцію поки що передчасно. Водночас ми зараз спостерігаємо дуже великі втрати російської армії.
Чому російські війська продовжують наступати, попри втрати. Причин такої активності кілька. Перша — російські війська отримали наказ просуватися вперед, займати нові території та захопити Донецьку область. Тому вони продовжують наступальні дії, попри значні втрати.
Друга причина, про яку я вже говорив, — прагнення захопити забудовані території перед настанням зими. Російські війська намагаються зайняти населені пункти,
щоб отримати комфортніші умови для розміщення особового складу. Адже переживати зиму в містах усе-таки легше, ніж у відкритому полі.
І третя причина — спроба привести реальну ситуацію на фронті у відповідність до доповідей російського командування. Ми знаємо, що була ціла серія неправдивих повідомлень про нібито захоплені населені пункти, які насправді залишалися під контролем України.
Тепер російські війська намагаються просунутися вперед, щоб раніше представлені доповіді хоча б якоюсь мірою відповідали реальності.
https://www.youtube.com/watch?v=gvWVFh5VarM
РОМАН БАЛАБОЙКО: Російська пропаганда бреше, щоб у росіян не падав бойовий дух
— Війна триває вже скоро п'ять років, а жодних реальних досягнень у Росії немає. Щоб показувати хоча б якісь перемоги, навіть віртуальні, залучаються ресурси штучного інтелекту. До того ж у наших північних сусідів обмеження діють і на соціальні мережі — там суверенний інтернет. Отримати вірогіднішу інформацію із західних джерел або з джерел, які публікує Україна, у них можливостей дедалі менше. А державна пропаганда показує їм ці фейкові перемоги, щоб не падав бойовий дух.
Тактику просування малими штурмовими групами та просочування росіяни вигадали близько двох років тому. Спочатку деякі успіхи в них спостерігалися, але зараз нічого не змінилося, нічого нового вони не вигадали. Залучають мототехніку, квадроцикли, самокати та електросамокати.
Таким чином вони намагаються якомога швидше дістатися наших позицій або перетнути "кінозону". Зараз головний чинник — це погода: міжсезоння, дощі, тумани. Певною мірою це виклики для нашої аеророзвідки. Але наші пілоти достатньо досвідчені й працюють навіть у таких умовах.
https://www.youtube.com/watch?v=TQbcvgH8J6U
Читайте також: Росія перетворює продовольство на зброю: чи може НАТО зупинити атаки в Чорному морі
