Війна перетворює Чорне та Азовське моря на величезну зону накопичення техногенного сміття та нафтопродуктів. На дні залишаються уламки ракет і безпілотників, акумулятори, електроніка та залишки пального, а забруднення після аварій суден здатне поширюватися на сотні кілометрів.
Про це в інтерв'ю УНІАН розповів гідробіолог Національного природного парку «Тузлівські лимани», голова громадської організації «Зелений лист» Владислав Балінський.
Для Мелітопольщини обидві проблеми вже цілком реальні. Наслідки аварії російських танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» дійшли до Кирилівки, а російські військові розмістили вздовж Азовського узбережжя вогневі групи, які намагаються збивати українські безпілотники, що летять над морем.
Збитий дрон не зникає в повітрі Однією з нових екологічних загроз Балінський називає уламки збитих ракет і безпілотників. Те, що знищується над морем, у підсумку опиняється або у воді, або на березі.
Легкі фрагменти ще можна зібрати, однак двигуни, металеві деталі, електронні плати, акумулятори, залишки пального та мастил переважно осідають на дні.
З часом метали кородують, матеріали руйнуються, а забруднювальні речовини потрапляють у морське середовище.
За словами еколога, біля Одеси на морському дні за роки війни вже фактично утворилося звалище з таких уламків. При цьому оцінити, скільки небезпечних компонентів накопичилося під водою і які речовини з них потрапляють у донні відкладення, поки неможливо.
У Кирилівці дрони збивають просто над Азовським узбережжям Для Кирилівки ця проблема набуває ще одного виміру. Після активізації польотів українських безпілотників над Азовським морем російські військові розмістили вздовж узбережжя мобільні вогневі групи. Їхнє завдання — виявляти та обстрілювати БПЛА, що летять у напрямку окупованого Криму та території Росії.
РІА Південь уже писав про такі підрозділи в Кирилівці. Російські пропагандисти самі показали представників збройного формування «БАРС-Сармат», які перебували на території однієї з баз відпочинку. На пляжах і біля баз відпочинку місцеві жителі знаходили численні стріляні гільзи.
Зовсім нещодавно ЗСУ уразили ще один пункт тимчасової дислокації «БАРС-Сармат» на базі відпочинку «Сонячний берег» на косі Пересип.
До складу цього підрозділу входять, зокрема, фахівці з безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.
Під час перехоплення БПЛА над морем їхні уламки можуть падати у воду та прибережну зону. Окрім поступового забруднення, знайдені на березі фрагменти безпілотників можуть становити безпосередню небезпеку для людей — особливо якщо йдеться про елементи бойової частини, що не вибухнули або були пошкоджені, акумулятори та залишки пального.
Мазут після аварії танкерів дійшов до Кирилівки Ще одну загрозу Азовське узбережжя Мелітопольського району вже відчуло після катастрофи російських танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239», які зазнали аварії в районі Керченської протоки 15 грудня 2024 року.
Балінський наголошує: ця аварія не була наслідком українських ударів. Катастрофа танкерів сталася через експлуатацію застарілих суден, які перевозили важкі нафтопродукти у складних погодних умовах.
Особливість Керченської протоки полягає в тому, що напрямок водообміну між Чорним та Азовським морями змінюється. Залежно від вітру та різниці рівнів вода разом із забруднювальними речовинами може рухатися в обидва боки.
Тому велика аварія тут здатна вдарити по віддалених ділянках узбережжя обох морів.
І наслідки катастрофи дійшли до Мелітопольського району. РІА Південь повідомляв про викиди нафтопродуктів у Кирилівці, на Степанівській та Федотовій косах. Лише в районі Кирилівки забруднена смуга узбережжя розтягнулася майже на 19 кілометрів.
Проблема не зникла після перших прибирань. У січні 2025 року на узбережжі Кирилівки зібрали понад 100 кілограмів мазутних фрагментів, а РІА Південь продовжував фіксувати наслідки забруднення Азовського моря і пізніше.
Читайте також: «Повернути довоєнний стан не вдасться»: що відбувається з Азовським морем у Запорізькій області та Мелітопольському районі Небезпека залишається, навіть коли море здається чистим Балінський попереджає: відсутність плям на поверхні не означає, що нафтопродукти зникли. Важкі фракції здатні осідати на дно і зберігатися там тривалий час.
Те саме відбувається з важкими компонентами ракет і безпілотників. Частина забруднювальних речовин залишається всередині пошкоджених конструкцій і може поступово вивільнятися протягом багатьох років.
За оцінкою еколога, у Чорному морі вже існують райони постійного екологічного лиха. Особливо це стосується акваторії біля Керченського півострова, портів Тамань і Керч та Кримського мосту.
Наслідки не обмежуються забрудненням води. Підводні вибухи та потужний акустичний вплив травмують морських ссавців, нафтопродукти вражають птахів та інші організми, а накопичення техногенного сміття поступово змінює донні екосистеми.
Після деокупації оцінити реальний стан узбережжя Кирилівки можна буде лише після дослідження води, пляжів і донних відкладень. Деякі морські екосистеми здатні відновлюватися роками й десятиліттями, а частина змін, що вже відбулися, попереджають екологи, може виявитися незворотною.
