Война

Від Арктики до Калінінграда: вибух у Санкт-Петербурзі міг вразити командування російської ППО

12 ноя•Kyiv Post

Троє високопоставлених офіцерів 6-ї армії ВПС і ППО Росії могли стати цілями вибуху автомобіля в Санкт-Петербурзі в четвер, 12 листопада.

Про це повідомляють українські моніторингові канали. Імовірно, атака була спрямована проти представників військового командування, відповідального за захист значної частини території Росії.

Вибух стався близько 7-ї ранку.

В автомобілі перебувала лише одна людина. Машина проїхала приблизно 300 метрів, перш ніж здетонував вибуховий пристрій. Водій загинув на місці.

За даними українського моніторингового каналу Supernova, серед можливих загиблих:

  • Полковник Андрій Ходикін - заступник командувача 6-ї армії ВПС і ППО з військово-політичної роботи. Відповідав за ідеологічну та політичну роботу серед особового складу.
  • Полковник Дмитро Лободін - головний штурман 6-ї армії, відповідальний за навігаційне забезпечення операцій.
  • Полковник Віктор Поздняков - заступник командувача 6-ї армії з авіації, відповідав за авіаційну складову армії.
6-та армія ВПС і ППО відповідає за захист повітряного простору над північно-західною та центральною частинами Росії.

Таким чином, усі троє офіцерів належали до військового командування, яке контролює протиповітряну оборону на величезній території.

За повідомленнями, Ходикін мешкав у мікрорайоні «Славянка», де й вибухнув автомобіль. 6-та армія відповідає за протиповітряну оборону північно-західної та центральної частин Росії.

Усі троє офіцерів, імовірно, брали участь у війні Росії проти України та були внесені до «Книги катів» - українського проєкту, який документує дані про російських військовослужбовців, підозрюваних у причетності до воєнних злочинів.

Позднякова називали одним із відповідальних за удари по цивільних об’єктах на північному сході України.

Лободін, за повідомленнями, брав участь у повномасштабному вторгненні Росії у 2022 році. Ходикіна характеризували як одного з ключових організаторів ідеологічної та політичної обробки російських військовослужбовців.

Російське видання 78.ru спочатку повідомило, що під час вибуху в автомобілі перебував головний штурман 6-ї армії, що могло вказувати на Лободіна як на загиблого. Згодом видання відредагувало публікацію, прибравши згадку про посаду офіцера та залишивши лише його звання і належність до військового формування.

Особи ймовірних загиблих наразі не отримали незалежного підтвердження.

Імовірний виконавець вибуху, за повідомленнями, втік до МолдовиТим часом російське видання «Фонтанка» повідомило, що слідчі підозрюють 31-річного мешканця Санкт-Петербурга в закладанні саморобного вибухового пристрою під автомобіль.

За інформацією видання, російські правоохоронці встановили особу підозрюваного, однак на той момент він уже залишив територію країни. Спочатку чоловік вилетів до Туреччини, а згодом перебрався до Молдови, влада якої не видає підозрюваних, яких розшукує Росія.

Як пише «Фонтанка», ймовірний виконавець протягом місяця працював різноробом у розташованому неподалік гіпермаркеті.

Не виключено, що цю роботу він використовував як прикриття, щоб стежити за російським військовим офіцером.

За даними ще одного матеріалу «Фонтанки», підозрюваний забрав вибуховий пристрій зі схованки після того, як його, ймовірно, доправили повітряною кулею з однієї з країн Балтії.

Вибух стався близько 7-ї ранку. В автомобілі перебувала лише одна людина. Машина проїхала приблизно 300 метрів, перш ніж здетонував вибуховий пристрій,

унаслідок чого водій загинув на місці.

За повідомленнями, вибуховий пристрій привели в дію дистанційно - за допомогою датчика руху або оператора, який стежив за автомобілем. Унаслідок вибуху в автобусі неподалік вибило вікна, однак водій і пасажири не постраждали.

Це вже другий вибух автомобіля, спрямований проти російського військового в мікрорайоні «Славянка» в Санкт-Петербурзі менш ніж за три місяці.

27 серпня в тому самому районі вибухнув автомобіль, у якому перебували російський військовий офіцер та його дружина. Чоловік загинув, а його дружина зазнала тяжких поранень і була доправлена до реанімації.

Імовірно, загиблим був 43-річний майор Сергій Сечков, який служив у 332-му окремому гвардійському вертолітному полку Росії.

У травні 2022 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) звинуватило цей полк у завданні ракетних і бомбових ударів по цивільних об’єктах у Сумській та Харківській областях.

За повідомленнями, Сечков розповідав своєму командуванню, що перебуває у списку потенційних цілей для ліквідації, а перед кожною поїздкою регулярно оглядав власний автомобіль.

Серія атак на представників російського військового керівництваОстанній вибух стався на тлі ширшої серії атак проти російських військовослужбовців і посадовців. Серед цілей були й високопоставлені офіцери, які загинули внаслідок підривів автомобілів та інших вибухів.

13 серпня капітан 1-го рангу Військово-морського флоту Росії Роберт Шагєєв загинув унаслідок вибуху у Севастополі. До російської анексії Криму у 2014 році Шагєєв служив у Військово-морських силах України та командував єдиним українським підводним човном «Запоріжжя». Згодом він перейшов на службу до Чорноморського флоту Росії.

Подібні атаки раніше відбувалися і в Московській області, де цілями ставали представники російського військового керівництва.

У квітні 2025 року російський генерал Ярослав Москалик, заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу РФ, загинув унаслідок підриву автомобіля у Балашисі неподалік Москви.

Згодом українські посадовці дали зрозуміти, що операцію провела українська розвідка.

Ще один вибух автомобіля у квітні 2025 року забрав життя Євгена Ритікова - провідного інженера,

який брав участь у розробці російських комплексів радіоелектронної боротьби «Красуха».

Джерела в українських спецслужбах не підтвердили й не спростували своєї причетності до цієї атаки.

Кампанія атак поширилася і на тимчасово окуповані Росією українські території, де українські партизани та операції, пов’язані з розвідкою, брали під приціл представників окупаційної адміністрації та російських військових.

У листопаді 2023 року серія атак призвела до загибелі призначених Москвою посадовців і військовослужбовців. Серед них - Михайло Філіпоненко, представник силових структур окупаційної адміністрації Луганська, який загинув унаслідок підриву автомобіля.

Нещодавно, 1 серпня, вибух у московському ресторані Balzi Rossi забрав життя п’ятьох людей, ще щонайменше 19 дістали поранення.

Імовірною ціллю атаки міг бути головнокомандувач Повітряно-космічних сил Росії генерал Олександр Чайко.

Чайко перебував у ресторані на приватному святкуванні дня народження. Його ймовірна причетність до атаки на Бучу під час російського вторгнення в Україну у 2022 році стала підставою для звинувачень з боку України у воєнних злочинах.

Подальша доля генерала після вибуху залишалася нез’ясованою: повідомлення про те, чи вижив він, суперечили одне одному. Російська влада не надала остаточної інформації про його стан.

Дія, Доля, Славянка, атака, Джерело

Читайте еще