З першого етапу повномасштабного вторгнення Росії в Україну військові експерти, західні аналітики та розвідка твердили: один з планів Кремля полягає у створенні оточення для Збройних сил України на Донбасі та відрізання цих військ від решти українських сил. Масштаби цього «котла» постійно змінювались, а станом на четверту декаду 2022 року про його ймовірність взагалі не йдеться. Радіо Донбас.Реалії розповідає про три спроби оточити Донбас.
Станом на 24 лютого 2022 року ‒ день початку повномасштабного російського вторгнення ‒ українські сили на Донбасі були об’єднані у формування Операції об’єднаних сил (ООС) та вважалися найбоєздатнішою частиною українських військ.
Зумовлено це було кількома очевидними факторами:
1. українські сили на Донбасі складалися з досвідчених підрозділів, більшість з яких мали бойовий досвід з 2014 року та постійно перебували у зоні бойових дій;
2. через постійні бойові зіткнення та загрози підрозділи у зоні ООС були найкраще озброєні та оснащені;
3. саме цим було зумовлено і те, що бригади у зоні ООС були ще й добре фортифікаційно укріплені.
Окопувалися вони там 8 років.
Ось так виглядала лінія зіткнення на Донбасі до 24 лютого 2022 року.
Оточення та відрізання цих сил російськими військами, очевидно, стало би катастрофічним для обороноздатності України, яка цілком могла призвести до втрати всього лівобережжя країни.
Велике оточення (лютий-брезень 2022 року)
Якщо орієнтуватися на ось цю карту Міністерства оборони Великобританії від початку квітня 2022 року, можна побачити, що дві стрілки російського наступу (від Мелітополя на Запоріжжя та від Харкова на Ізюм) прямують у зустрічних напрямках.
Приблизно такий напрямок наступу до початку вторгнення прогнозували західні ЗМІ. З осені 2021 подібних карт публікувалося безліч; на всіх них російські війська мають одночасно атакувати з півночі та півдня, а саме на Донбас заходити відразу з кількох напрямків.
Тоді висловлювалися припущення, що російське командування поставило собі амбітний план оточення угруповання українських військ на Донбасі широким колом. Західні аналітики називали це «пасткою», у яку російське командування спробує захопити українських військових.
Гіпотетично можна уявити, що проходити воно могло через Павлоград та Лозову. З огляду на швидкість просування російських військ, бої під Києвом, спроби наступу на Одесу, вірогідність цього плану здавалася цілком реальною.
Слов’янськ та Краматорськ під загрозою (травень-липень 2022 року)
Зупинка просування російських військ у напрямку Миколаєва та Одеси, яка перейшла згодом у контрудари з боку ЗСУ, тривала оборона Маріуполя, яка відтягувала на себе боєздатні підрозділи РФ, оборона в районі Гуляйполя та Оріхова зупинили розростання південної стрілки наступу та позбавили російські війська можливості створити південний фланг «великого оточення».
Але успіхи, що мали російські війська у перші дні вторгнення на Харківському напрямку та на півночі Луганської області, призвели до того, що окупанти продовжували просуватися на Ізюм, згодом взяли його, форсували Сіверський Донець на цій ділянці та навіть просувалися у бік Барвінково, яке є важливою вузловою станцією, що поєднує вільну частину Донбасу з рештою країни.
Це б перерізало залізничне сполучення зі Слов’янськом та Краматорськом.
Донбас.Реалії розповідали про спроби розірвати залізничне сполучення на Донбасі та важливість цього сполучення.
На цій схемі позначені залізничні лінії, які ведуть на Донбас. Стає зрозуміло, що частина з них була заблокована через окупацію півдня України та облогу Маріуполя, а інша ‒ через захоплення півночі Луганщини та Ізюма.
Залізничне сполучення з Донбасом, очевидно, було однією з цілей російських ракетних ударів. Обстрілювали Павлоград, Лозову, Синельникове. Одним з ударів був знищений пасажирський потяг на станції Чаплине. Тоді загинуло 25 цивільних. Ракетний удар був завданий по залізничній станції у Краматорську - загинуло 57 цивільних, ще 109 зазнали поранень.
Одночасно з тим російські війська намагалися форсувати річку на інших ділянках та штурмували Сєвєродонецьк. З іншого напрямку після падіння Тошківк, Гірського та Попасної утворилася небезпека закриття українських військ у значно меншому, але все ж великому мішку на півночі Донецької області.
Дорога життя (літо 2022 року)
Та невдачі російських військ у форсуванні Сіверського Дінця, гальмування наступу після Ізюма унеможливили оточення півночі вільної частини Донецької області.
До того ж, активні жорстокі бої спочатку за Сєвєродонецьк, а потім ‒ Лисичанськ змусили російські війська сконцентрувалися на штурмі цих міст. Аналітикам було очевидно, що ідея широкого оточення для російського командування стала нереалістичною.
Спроби оточення українських сил перейшли на лінію так званої «дороги життя» ‒ траси Бахмут-Лисичанськ, що слугувала шляхом забезпечення українських сил у Сєвєродонецьку, а потім у Лисичанську, де вже тривали вуличні бої. Окупаціні війська намагалися її перерізати.
З іншого боку, у разі необхідності відступу, ця дорога мала слугувати шляхом для нього. Тож ударами з боку Попасної російські війська намагалися перерізати трасу, створивши «котел» саме у Лисичанській агломерації. Бували дні, коли передові російські підрозділи перерізали «дорогу життя» та тримали її під артилерійським контролем. Плюс, залишалася небезпека виходу окупаційних військ до Слов’янська.
Одночасно російські пропагандисти неодноразово говорили про те, що «котел» там вже закритий. А кореспондент російської «ВГТРК» Олександр Сладков у травні 2022го ще й досі переконував,
що українські війська на Донбасі потраплять у велике коло оточення.
«Котел» у відповідь (починаючи з вересня 2022)
Відступ українських сил з Лисичанська став рішенням українського командування, що унеможливило їх оточення там та вирівняло лінію фронту на цьому напрямку. А події, які відбувалися з 6 вересня 2022го, змінили і цю ситуацію.
Український контрнаступ на Харківщини нівелював можливості гіпотетичного оточення українських військ на півночі Донеччини. Натомість невеликі російські сили на ділянці Лиман-Ямпіль самі потрапили у оточення, а решта вимушена була відступити за річку Оскіл та навіть на територію Луганської області.
На початок грудня 2022 року на Донбасі російські окупаційні війська продовжують вести жорсткі наступальні дії в районі Вугледара, Мар’їнки, Авдіївки, Бахмута, намагаються контратакувати на Сватівському напрямку. Але з мапи бойових дій стає очевидним, що великого оточення чи відрізання українського угруповання на Донбасі не вимальовується.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
